Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

13.04.2011 Справа №2-2846/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

головуючої                             Тихої І.М.,                      

                                                                                 при секретарі                        Матрифайло А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2  до приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав щодо об”єкта нерухомості,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду  з позовом до ПП “ТФ “Будівельник” про визнання за ними майнових прав на об”єкти нерухомості, посилаючись на те, що 18 листопада 2005 року між ними та ПП “ТФ “Будівельник” укладено договір, згідно умов якого вони взяли на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві трьохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 85,4 кв.м., розміщеної на сьомому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1. На виконання  умов договору вони внесли на розрахунковий рахунок забудівника кошти в сумі 235417 грн. в якості оплати вартості  квартири,  а відповідач взяв на себе зобов”язання в  2009 році завершити будівництво житлового будинку та здати його в експлуатацію ( Р.1. Договору).

Крім того, між відповідачем та ОСОБА_2 22 вересня 2010 року укладено договір про прийом коштів на будівництво критої стоянки для автомобіля, згідно умов якого вартість будівництва становить 89100 грн., які ОСОБА_2 вніс на розрахунковий рахунок забудівника. Здача стоянки в експлуатацію повинна була відбутись в 4 кварталі 2010 року. Проте, станом на день звернення з позовом до суду ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань, зокрема, не здало будинок з критою стоянкою в експлуатацію, а тому позивачі не можуть оформити за собою право власності на вказані об”єкти нерухомості та просять суд визнати за ними майнові права на них.

Позивачі у судове засідання не з”явились, проте, надіслали суду письмову заяву про слухання справи у їх відсутності, у якій просять задовольнити їх вимоги з викладених у заяві мотивів.

          Представник відповідача ПП “ТФ “Будівельник” до суду не з”явився, проте, подав письмові заперечення проти позову та пояснив, що жодним чином не порушує майнові права позивачів, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

18 листопада 2005 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2  та ПП “ТФ “Будівельник”  укладено договір, згідно умов якого позивачі взяли на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві трьохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 85,4 кв.м., розміщеної на сьомому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

На виконання  умов договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2  внесли на розрахунковий рахунок забудівника кошти в сумі 235417 грн. в рахунок оплати повної вартості  квартири,  а останній взяв на себе зобов”язання в 2009 році завершити будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 та здати його в експлуатацію  (п.1. Договору).

22 вересня 2010 року між ОСОБА_2  та ПП “ТФ “Будівельник” укладено договір про прийом коштів на будівництво критої стоянки для автомобіля, згідно умов якого пайовик взяв на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві критої стоянки для автомобіля НОМЕР_1 заг. площею 20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання  умов договору ОСОБА_2  вніс на розрахунковий рахунок забудівника кошти в сумі 89100 грн. в рахунок оплати повної вартості  стоянки,  а останній взяв на себе зобов”язання в 4 кварталі 2010 року завершити її будівництво та здати  в експлуатацію.

Проте, станом на день слухання справи у суді ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договорів зобов”язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

    Як зазначено в ст.629 ЦК України договір є обов”язковим до виконання сторонами.

    Згідно з вимогами ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” майновими правами, які можуть оцінюватись , визнаються будь-які права, пов”язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі й права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

  Таким чином, оскільки позивачі виконали умови договорів про пайову участь у будівництві квартири та критої стоянки,  оплативши  пайові внески, суд вважає, що їх права порушені та підлягають захисту шляхом визнання за ними майнових прав на вказані об”єкти.

     Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” , суд ,-

              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2  майнові права на трьохкімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 85,4 кв.м., розміщену на сьомому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2  майнові права на  криту стоянку для автомобіля НОМЕР_2 заг. площею 20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області  через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий суддяІ. М. Тиха