Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15.04.2011 Справа №2-2929/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

головуючої                             Тихої І.М.,                      

                                                                                 при секретарі                        Матрифайло А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав на об”єкт нерухомості,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом до ПП “ТФ “Будівельник” про визнання за ним майнових прав на об”єкт нерухомості, посилаючись на те, що 19 вересня 2007 року між ним та ПП “ТФ “Будівельник” укладено договір, згідно умов якого він взяв на себе зобов”язанння приймати пайову участь у будівництві однокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 41,05 кв.м., розміщеної на першому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1. На виконання  умов договору він вніс на розрахунковий рахунок забудівника кошти в сумі 129867 грн. в якості оплати вартості  квартири,  а відповідач взяв на себе зобов”язання в  2010 році завершити будівництво житлового будинку та здати його в експлуатацію ( Р.1. Договору). Проте, станом на день звернення з позовом до суду ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань, зокрема, не здало будинок в експлуатацію, а тому позивач не може оформити за собою право власності та просить суд визнати за ним майнові права на вказаний об”єкт нерухомості.

Позивач подав суду заяву про слухання справи в письмовому провадженні, у якій повідомив про повне підтримання ним позовних вимог.

          Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, в якій повідомив про те, що підприємство жодним чином не порушує майнові права позивача, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

19 вересня 2007 року між ОСОБА_1  та ПП “ТФ “Будівельник”  укладено договір, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язанння приймати пайову участь у будівництві однокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 41,05 кв.м., розміщеної на першому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

На виконання  умов договору він вніс на розрахунковий рахунок забудівника 129867   грн. в рахунок оплати повної вартості  квартири,  а останній взяв на себе зобов”язання в 2010 році завершити будівництво житлового будинку, у якому вона знаходиться та здати його в експлуатацію  (п.1. Договору).

Проте, станом на день слухання справи у суді ПП “ТФ “Будівельник” не здало в експлуатацію будинок в АДРЕСА_1.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

    Як зазначено в ст.629 ЦК України договір є обов”язковим до виконання сторонами.

    Згідно з вимогами ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” майновими правами, які можуть оцінюватись , визнаються будь-які права, пов”язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі й права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги).

  Таким чином, оскільки позивач виконав умови договору про пайову участь у будівництві однокімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 41,05 кв.м., розміщеної на першому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1, укладеного між ним та ПП “ТФ “Будівельник”,  оплативши  пайовий внесок, суд вважає, що його права порушені та підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності на майнові права на вказане житло.

     Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” , суд ,-

              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1 майнові права на однокімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 41,05 кв.м., розміщену на першому поверсі у другому під”їзді багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області  через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий суддяІ. М. Тиха