П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10.05.2011 Справа №2-а-8287/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого:          Кунцьо С.В.,

з участю секретаря: Чайковської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу

                                     за позовом: ОСОБА_1

                                     до: УДАІ УМВС України в Рівненській області

                                      про: скасування постанови по справі про

   адміністративне правопорушення,-

                                              ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 019460 від 16.03.2011 року.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора з дізнання ВДАІ м. Дубно від 16 березня 2011 року на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 430 грн. Відповідно до даної постанови 16.03.2011 року біля 17 год. 23 хв. гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Дубно по вул. Кременецькій, порушив правила проїзду перехресть, а саме не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України. Із зазначеною постановою не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та безпідставною, оскільки не порушував правила дорожнього руху. Також вказує, що виїжджаючи з другорядної дороги на головну, зупинився, надаючи перевагу автомобілю, який рухався по головній дорозі в попутному напрямку, а зупинивши його працівник ДАІ склав протокол про адміністративне правопорушення, не беручи до уваги його заперечення та належним чином не спростувавши їх в спірній постанові.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВК1 № 019460 від 16.03.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 430 грн.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Рівненській області в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 16 березня 2011 року серії ВК1 № 094986, 16.03.2011 року біля 17 год. 23 хв. гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ»д.н.з. НОМЕР_1 в м. Дубно по вул. Кременецькій, порушив правила проїзду перехресть, а саме не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно постанови серії ВК1 № 019460 від 16.03.2011 р. інспектора з дізнання ВДАІ м. Дубно на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 430 грн.

Відповідно до п. 16.11 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Як слідує із пояснень позивача в судовому засіданні та не спростовано відповідачем, 16 березня 2011 року він рухався на автомобілі «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Кременецькій в м. Дубно та виїжджаючи з другорядної дороги на головну, зупинився та пропустив автомобіль, який рухався по головній дорозі в попутному напрямку, а потім продовжив рух, однак був зупинений інспектором ДАІ, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а пізніше виніс спірну постанову.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними –якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було наведено жодних доказів на підтвердження викладених інспектором ДПС у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, в постанові не наведено мотивів відхилення заперечень позивача щодо факту вчинення правопорушення, а тому слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 019460 від 16 березня 2011 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1, ст.ст. 6, 10, 11, п.2 ч.1 ст. 18, ст.ст. 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 254, 258, п.3 ч. 1 ст. 288, 289  КУпАП,  суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 019460 від 16 березня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в розмірі 430 гривень –скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо