Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

21.04.2011 Справа №2-2981/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

головуючої                             Тихої І.М.,                      

                                                                                 при секретарі                        Матрифайло А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Тернопільська фірма “Будівельник” про визнання майнових прав на частку в об”єкті нерухомості,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом до ПП “ТФ “Будівельник” про визнання за нею майнових прав на частку в об”єкті нерухомості, посилаючись на те, що 18.03.2010 року між нею та ПП “ТФ “Будівельник” укладено договір, згідно умов якого вона взяла на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві двохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 72,63 кв.м., розміщеної на дев”ятому поверсі багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1. На виконання  умов договору вона внесла на розрахунковий рахунок забудівника кошти в сумі 299064 грн. в якості оплати вартості 71,04 кв.м.  квартири,  а відповідач взяв на себе зобов”язання в  3 кварталі 2010  року завершити будівництво житлового будинку та здати його в експлуатацію ( Р.1. Договору). Проте, станом на день звернення з позовом до суду ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань, зокрема, не здало будинок в експлуатацію, а тому позивачка не може оформити за собою право власності та просить суд визнати за нею майнові права на вказаний об”єкт нерухомості.

Позивачка у судове засідання не з”явилась, проте, надіслала суду письмову заяву про слухання справи у її відсутності, у якій просить задовольнити її вимоги з викладених у заяві мотивів.

          Представник відповідача ПП “ТФ “Будівельник” до суду не з”явився, проте, подав письмові заперечення проти позову та пояснив, що підприємство жодним чином не порушує майнові права позивачки, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

18.03.2010 року між ОСОБА_1  та ПП “ТФ “Будівельник”  укладено договір, згідно умов якого позивачка взяла на себе зобов”язання приймати пайову участь у будівництві двохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 72,63 кв.м., розміщеної на дев”ятому поверсі багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

На виконання  умов договору ОСОБА_1 внесла на розрахунковий рахунок забудівника кошти в сумі 299064  грн. в рахунок оплати 71,04 кв.м. вартості  квартири,  а останній взяв на себе зобов”язання в 3 кварталі 2010   року завершити будівництво житлового будинку  в АДРЕСА_1 та здати його в експлуатацію  (п.1. Договору).

Проте, станом на день слухання справи у суді ПП “ТФ “Будівельник” не виконало взятих на себе згідно договору зобов”язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

    Як зазначено в ст.629 ЦК України договір є обов”язковим до виконання сторонами.

    Згідно з вимогами ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” майновими правами, які можуть оцінюватись , визнаються будь-які права, пов”язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі й права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

  Таким чином, оскільки позивачка частково виконала умови договору про пайову участь у будівництві двохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 72,63 кв.м., розміщеної на дев”ятому поверсі багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1, укладеного між нею та ПП “ТФ “Будівельник”,  оплативши  вартість її 71,04 кв.м., суд вважає, що її права порушені та підлягають захисту шляхом визнання за нею майнових прав на частку у вказаному житлі.

     Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.526 ЦК України, ст.190 ЦК України та ст.3 ЗУ “Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” , суд ,-

              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1 майнові права на 71,04 кв.м. двохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 72,63 кв.м., розміщеної на дев”ятому поверсі багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області  через Тернопільський міськрайонний суд на протязі десяти днів від його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Головуючий суддяІ. М. Тиха