В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11.04.2011 Справа №1-365/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                                             Ломакіна В.Є.

за участю секретаря                              Свірської І.Б.

прокурора                                           Гульовської О.Г.

адвоката                                        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.1 ст. 383 КК України, -

В С Т А Н О В И В:          

Підсудний ОСОБА_2 02 січня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння за місцем свого постійного проживання по АДРЕСА_1, о 21 год., заховав свій мобільний телефон марки «Nokia 7360»за диван та після цього, о 22 год. 20 хв. 02 січня 2011 року по телефонній лінії 102 звернувся із повідомленням в Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про викрадення в нього невідомими особами мобільного телефону марки «Nokia 7360», знаючи про те, що факту викрадення його мобільного телефону не було. Після цього, 03 січня 2011 року о 01 год. перебуваючи в приміщенні МВМ-1 Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, будучи повідомленим працівниками міліції про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, ОСОБА_2 написав письмову заяву на ім’я начальника Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області про притягнення до відповідальності невідомої особи, яка в період з 16 год. 02 січня 2011 року по 00 год. 03 січня 2011 року викрала його мобільний телефон марки «Nokia 7360», хоча насправді факту викрадення мобільного телефону у нього не було. 03 січня 2011 року, близько обіду ОСОБА_2 вказаний мобільний телефон продав невстановленій слідством особі за 150 грн. та вказані кошти витратив на покупку алкогольних напоїв для власного споживання.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і пояснив, що 02 січня 2011 року він перебував за місцем свого проживання та вживав там спиртні напої, оскільки продовжував святкувати новорічні свята. Близько 16 год. до нього зайшов ОСОБА_4, з яким він продовжував вживати спиртні напої. Також, з ними ще були брат та їх спільний знайомий ОСОБА_5. Вони всі разом дивилися футбол. Під час перегляду матчу він заховав свій мобільний телефон за ліжко. Подивившись футбол, він вийшов з кімнати, а повернувшись побачив, що в кімнаті нікого не було. Після цього, він сказав своєму брату та ОСОБА_5, що в нього пропав мобільний телефон. Так, як ОСОБА_4 пішов додому, то він сказав, що саме ОСОБА_4 викрав його телефон. Після цього, близько 22 год. 20 хв. він зателефонував в міліцію по номеру 102 із свого домашнього телефону та повідомив, що за місцем свого проживання він виявив відсутність мобільного телефону. Після цього, через 20 хв. приїхали працівники міліції та почали оформляти його заяву. Потім його завезли на експертизу у наркологічний диспансер, де йому було встановлено середню ступінь алкогольного сп’яніння. Після цього, для проведення перевірки його повезли у Тернопільський міський відділ, де він написав заяву про притягнення до відповідальності невідомої особи, яка в період з 02 січня 2011 року 16 год. до 00 год. 03 січня 2011 року викрала його мобільний телефон марки «Nokia 7360»із приміщення квартири, що знаходиться АДРЕСА_1. При подачі даної заяви він був попереджений працівниками міліції про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України. Цю заяву він написав 03 січня 2011 року, близько 01 год. Того ж дня, він дістав свій мобільний телефон з-під ліжка і близько обіду пішов на залізничний вокзал, для того, щоб продати вказаний мобільний телефон, а гроші використати для покупки алкогольних напоїв. На вокзалі він зустрів невідомого чоловіка, якому продав мобільний телефон за 150 грн. Потім він працівникам міліції вказав, що викрадення його телефону марки «Nokia 7360»не було, а таке неправдиве повідомлення він надав тому, що хотів з них посміятися. 04 січня 2011 року він прийшов з явкою про повинну до працівника міліції ОСОБА_7 У вчиненому щиро розкаюється, пояснює вчинене у зв’язку з тим, що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім повного визнання вини самим підсудним його винність у вчиненні інкримінованого злочину доводиться наступними зібраними, дослідженими, оголошеними та проаналізованими у судовому засіданні доказами:

- поясненнями свідка ОСОБА_7 від 26 січня 2011 року, з яких вбачається, що 02 січня 2011 року він перебував на чергуванні в складі слідчо - оперативної групи МВМ-1 Тернопільського MB УМВСУ в Тернопільській області. Близько 22 год. 25 хв. він отримав вказівку від оперативного чергового слідувати на АДРЕСА_1 та збирати там матеріали по факту викрадення невідомими особами мобільного телефону у гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. Прибувши на місце події, йому зі слів ОСОБА_2, стало відомо, що його мобільний телефон з квартири викрав знайомий - ОСОБА_4. ОСОБА_2 з вигляду був дуже п’яний та його хода була хиткою, після чого ОСОБА_2 було запропоновано проїхати в обласний наркологічний диспансер для освідчення на факт вживання алкоголю, на що останній погодився. При проведенні медобстеження,  у ОСОБА_2 виявлено середню степінь алкогольного сп’яніння. Після чого, даного громадянина було запрошено в Тернопільський міський відділ для написання заяви по факту викрадення його мобільного телефону. 03 січня 2011 року ОСОБА_2 написав заяву про крадіжку в нього мобільного телефону, в якій він був ознайомлений із ст. 383 КК України та поставив свій особистий підпис під вказаною статтею. 04 січня 2011 року ним були отримані матеріали ЖРЗПЗ№71 по заяві ОСОБА_2 для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України. При проведені перевірки по вказаних матеріалах ним було повторно запрошено ОСОБА_2 для проведення бесіди. Під час розмови ОСОБА_2 зізнався, що він подав завідомо неправдиве повідомлення про крадіжку у нього мобільного телефону, оскільки крадіжки не було, а мобільний телефон марки "Nokia" він 02 січня 2011 року заховав та наступного дня продав на залізничному вокзалі м. Тернополя невідомій особі, так як не мав грошей для того, щоб купити алкогольні напої, а в міліцію він зателефонував тому, що вирішив покепкувати з працівників міліції.

/а.с. 27-31/;

- поясненнями свідка ОСОБА_4 від 27 січня 2011 року, з яких вбачається, що 02 січня 2011 року, близько 12 год. він вийшов з дому разом із кумом ОСОБА_8 та поїхав із ним в центр для того, щоб походити по магазинах та придбати фотоапарат. Нічого не придбавши, вони пішли до дому пішки через старий парк в м. Тернополі. Біля обласної лікарні вони розійшлись, оскільки йому потрібно було зайти до тещі ОСОБА_9, яка проживає по АДРЕСА_2 для того, щоб забрати фотоапарат, який він залишив під час святкування нового року. Близько 15 год. 40 хв., того ж дня він повернувся до себе до дому, де на той час перебували його батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також дружина ОСОБА_12, де перебував весь день. 03 січня 2011 року, близько 14 години до нього за місцем проживання прийшли працівники міліції, які запросили його в відділення для дачі пояснень. ОСОБА_2 він не знає, по факту крадіжки мобільного телефону в нього він в перше почув від працівників міліції під час дачі пояснення 03 січня 2011 року.

/а.с. 32-35/;

- рапортом чергового Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, який зареєстрований у ЖРЗПЗ.№71 від 02 січня 2011 року про те, що о 22 год. 19 хв. 02 січня 2011 року по телефонній лінії 102 надійшло повідомлення від жителя АДРЕСА_1 ОСОБА_2 про те, що за місцем свого проживання він виявив відсутність свого мобільного телефону марки «Nokia».

/а.с. 6/;

- заявою ОСОБА_2 від 03 січня 2011 року на ім’я начальника ТМВ УМВСУ в Тернопільській області, в якій він просить притягнути до відповідальності невідому йому особу, яка в період часу з 16 год. 00 хв. 02 січня 2011 року по 00 год. 00 хв. 03 січня 2011 року викрала його мобільний телефон марки «Nokia 7360», чим завдала йому матеріальної шкоди на суму 300 грн. Згідно цієї заяви ОСОБА_2 повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

/а.с. 7/;

- протоколом явки з повинною ОСОБА_2 від 04 січня 2011 року, де вказано, що ОСОБА_2 добровільно зізнається у тому, що 02 січня 2011 року він надав завідомо неправдиве повідомлення про крадіжку у нього мобільного телефону марки «Nokia 7360», який у нього ніхто не викрадав, він заховав його під диваном, а наступного дня продав цей телефон невідомій особі на залізничному вокзалі м. Тернополя.

/а.с. 21/;

          Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину та вважає, що його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 383 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд,  відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також обставини, які пом’якшують покарання, зокрема те, що він у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину підсудним у стані алкогольного сп’яніння.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання або перебування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,  суд, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.383 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов’язати ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити попередній –підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання або перебування.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий В. Є. Ломакін