Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22.03.2011 Справа №2-2077/11

22 березня 2011 року                                                             м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої             Черніцької І.М.

- при секретарі          Ландяку А.О.

- з участю                   позивача ОСОБА_1,  ОСОБА_2                                  

                                   представника приватного підприємства «Тернопільська

                                   фірма Будівельник»- Полівчак С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1  до приватного підприємства  «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання  майнових прав, -

В С Т А Н О В  И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись в суд із позовом до приватного підприємства (далі ПП) «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання за ними  майнових прав на 39,09 кв.м. квартири за АДРЕСА_1

В обгрунтування вимог вказують, що 27 квітня 2010 року між ними та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»укладено договір на пайове будівництво житла. Позивачами на даний час сплачено ПП «Тернопільська фірма Будівельник» 153 156 грн. за 39,09 кв.м. квартири в рахунок базової вартості квартири на 165 168 грн. Відповідач умови договору належним чином не виконує. На даний час будівництво будинку не завершене, будівельні роботи не ведуться. При цьому у договорі сторони обумовили термін здачі об’єктів нерухомості в експлуатацію-2 квартал 2011 року.

Вважають, що оплативши 153 156 грн. в рахунок базової вартості квартири на  суму 165 168 грн. набули відповідно майнових прав на 39,09 кв.м. спірної квартири.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зіславшись на доводи викладені у заяві.

Представник відповідача позов не визнав, оскільки вважає, що позивачі  оплативши частково вартість квартири набули відповідно майнових прав на 39,09кв.м. квартири, а тому додаткового їх визнання в судовому порядку не потрібно. Крім того, відповідач не заперечує майнових прав позивачів на предмет спору та жодних дій щодо порушення таких прав не вчиняє, а тому підстав для задоволення позову не має. А також зазначив, що житловий будинок у якому знаходиться спірна квартира на даний час будівництвом не завершений, будівельні роботи не проводяться.

Судом встановлено, що 27 квітня 2010 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ПП «Тернопільська фірма «Будівельник», в особі засновника ОСОБА_3. та директора Маланюка Г.П. укладено договір на пайове будівництво житла .

Відповідно до умов п. 1.1. договору  ПП «Тернопільська фірма «Будівельник»прийняла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у пайове будівництво на однокімнатну квартиру за АДРЕСА_1

Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію –2 квартал 2011 рік.

Згідно умов п. 2.1. договору планова вартість квартири становить  165 168  грн.

На даний час позивачами оплачено в рахунок вартості квартири 153 156 грн., що становить 39,09 кв.м., даний факт не заперечує відповідач.  Провести решту оплати вартості квартири позивач не має можливості, оскільки на рахунки відповідача накладено арешт.

Відповідач умови договору не виконав.

На даний час будинок, в якому знаходиться спірна квартира, не завершений будівництвом, будівельні роботи не проводяться та відповідно будинок в експлуатацію не зданий.

Дані обставини визнаються сторонами і відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Суд розглянувши справу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вважає, що позовні вимог підлягають до задоволення виходячи із наступного.

В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних  чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини н які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами ст. ст. 526, 529 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами

Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не представлену суду жодних доказів щодо належного виконанням ним умов договору.

Із пояснення сторін у судовому засіданні встановлено, що на даний час будинок не побудований та будівельні роботи не проводяться.

Відповідно до вимог ст. 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

В силу вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»майновими права, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами прав власності (права володіння, розпорядження, користування),  а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, законодавець не ототожнює права власності на квартиру і майнові права на квартиру, адже вони за своєю правовою суттю є відмінними один від одного.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 внесли 153 156 грн. в рахунок оплати вартості квартири на суму 165 168 грн., у них виникають майнові права на 39,09 кв.м., однокімнатної квартири за АДРЕСА_1

Разом з тим, таке майнове право позивачів визнається відповідачем.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що у даному випадку має місце порушення відповідачем прав позивачів, які підлягають захисту шляхом визнання за ними майнових прав на 39,09кв.м. однокімнатної квартири за АДРЕСА_1  в рахунок оплати 153 156 грн.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача  в користь позивача слід стягнути оплачені ним судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.190, 526 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні», суд ,-

        В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_1  до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»про визнання  майнових прав задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_1 майнові права на 39,09кв.м. однокімнатної квартири за АДРЕСА_1, в рахунок оплати 153 156 грн.

Стягнути з відповідача в користь позивачів  120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді та судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

         Головуюча –підпис:                                                    І.М.Черніцька

З оригіналом згідно

Головуюча                                                                      І.М.Черніцька                                                  

Головуючий суддяІ. М. Черніцька