Справа № 2-а-2111/11

П  О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "22" квітня 2011 р.                                                                       м.Бережани

          Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Шміло В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Бережани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бережанського районного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області про зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 01 грудня 2010 року відповідно до вимог ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV в редакції від 09 липня 2003 року з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік. В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є пенсіонером за віком і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області, одержуючи державну пенсію за віком, однак продовжує працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вищевказаного Закону, 15 грудня 2010 року вона звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком. Відповідачем було проведено перерахунок з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік –календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як це передбаченого ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у зв»язку з чим вона отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.

          Ухвалою суду від 25 березня 2011 року у справі за заявленими вимогами відкрито скорочене провадження.

          18 квітня 2011 року від відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області надійшло заперечення на даний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки внаслідок визнання неконституційними змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статтей 40, 42 даного Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, у зв»язку з чим, перерахунки пенсії проводились відповідно до п.п. 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05.2008 року.

          Суд вважає достатніми підстави для прийняття законного та обгрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.

          Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером за віком, однак продовжує працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.4 ст.42 вищевказаного Закону, 15 грудня 2010 року вона звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком з 01 грудня 2010 року. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2009 рік –календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як це передбаченого Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у зв»язку з чим вона отримує пенсію нижчу, ніж при перерахунку пенсії за показником 2009 року, чого не заперечує відповідач.

          15 грудня 2010 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком з 01 грудня 2010 року з дорахуванням страхового стажу та заробітної плати із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, однак листом начальника УПФ України в Бережанському районі Тернопільської області № 38/Н-11 від 21 березня 2011 року позивачці було відмовлено, у зв»язку з відсутністю законодавчо обгрунтованих на те підстав.

          Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні,  з якої сплачено внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          Підпунктами 9, 10 п.35 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст.ст.40, 42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

          Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.35 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, у якому також було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв»язку із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

          Таким чином, доводи відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, фактично виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статтей 40, 42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не грунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з ч.ч.1, 2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

          У відповідності до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов»язання, взяті державою, навіть, якщо такі зобов»язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

          Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Як вбачається із ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачці та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст.40, 42 цього Закону, законодавством України не встановлено.

          Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачці з 01 грудня 2010 року за показником 2007 року є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вищевказаним вимогам закону, наслідком якого є звуження змісту та обсягу прав позивачки.

          Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

          Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обгрунтування правомірності своїх дій.

          Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов»язання відповідача провести позивачці перерахунок пенсії за віком з 01 грудня 2010 року за ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92 Конституції України, ст.ст.40, 42, 45, 48 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд,-

                                                              П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити.

          Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області здійснити перерахунок і вилату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 грудня 2010 року відповідно до вимог ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09 липня 2003 року № 1058-ІV з врахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік, з врахуванням проведених виплат.

          Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 3 гривні 40 копійок, сплаченого нею судового збору.   

          Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бережанський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя                                                                                                  В.І.Шміло