2-а-413/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року                     Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області                                                                                                                                                     Кузьменко І.О., розглянувши у смт. Підволочиську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення дій, -     

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення дій, посилаючись на те, що відповідачем в порушення вимог положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" у 2009 році проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 р. (1 197. 91 грн.), тоді як для обчислення слід приймати показник середньої заробітної плати за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, тобто 2008 рік. Таким чином відповідач, починаючи із 2009 року недоплачував позивачу відповідних коштів, і з цих підстав позивач просить визнати дії Управління Пенсійного фонду у Підволочиському районі неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату пенсії, з лютого 2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2008 рік.

Ухвалою суду від 01 квітня 2011 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 щодо визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснення перерахунку та доплати до пенсії за період з            21 вересня 2010 року з урахуванням положень статті 99 КАС України.  

Представник відповідача подав суду заперечення на позов ОСОБА_1, згідно яких заперечує проти позовних вимог, оскільки ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами, внесеними Законом України "Про державний бюджет та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону. Підпунктами 9 і 10 п.35 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статтей 40 і 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу загалом в Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Цими змінами було передбачено застосування при перерахунку пенсії показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу загалом в Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення п.35 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Внаслідок визнання зазначених змін неконституційними виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статтей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не ухвалювалося. До законодавчого врегулювання цього питання Мінпраці разом з Пенсійним фондом забезпечено здійснення перерахунків пенсій із середньої заробітної плати 1 197. 91 грн.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і з 26 квітня 2007 року їй призначено пенсію за віком згідно відповідного посвідчення серії НОМЕР_1, однак продовжує працювати.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла до 28.12.2007 року) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Підпунктами 9, 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було викладено в новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 по справі №1-28/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) окремі положення ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, положення п.п.8-12 п.35 розділу II.

Згідно статей 22, 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.     

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, положення п. п. 8-12 п.35 розділу II ЗУ "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", втратили чинність з 22.05.2008 року, а тому суд прийшов до висновку про те, що у спірних правовідносинах слід керуватися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 березня 2011 року року звернулась із заявою до відповідача про перерахунок пенсії  із зарахуванням страхового стажу та заробітної плати, на підставі вищезазначених норм з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2008 рік, однак їй було відмовлено. Перерахунок пенсії здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік. І отримала відповідь з Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі про здійснення перерахунку пенсії з                        01 квітня 2009 року.         

Суд вважає, що міркування відповідача про те, що перерахунки пенсії повинні проводитися відповідно до п. п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та посилання на необхідність застосування при перерахунку пенсій у 2009 році показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік у зв'язку з законодавчою неврегульованістю питання визначення вказаного показника - є безпідставними.            

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

Згідно з підпунктом 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року № 530 у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (тобто Закону № 1058-IV) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії, визначений згідно з третім реченням вказаного підпункту постанови Кабінету Міністрів України із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.    

Таким чином, аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивача та вважає, що вони підлягають до задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають поновленню шляхом визнання протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі у перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням сум, що були виплачені позивачу, з 21 вересня 2010 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням сум, що були виплачені, позивачу, з 21 вересня 2010 року по 21 березня 2011 року, тобто по дату звернення до суду, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 та 2010 роки відповідно.

Задовольняючи позов саме за вказаний період, суд виходить з того, що згідно ухвали суду від                           01 квітня 2011 року позовні вимоги позивача щодо зобов’язання здійснення перерахунку та доплати до пенсії за період до 21 вересня 2010 року були залишені без розгляду як такі, що заявлені після закінчення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Тому, за вказаних обставин, слід зобов’язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії позивачу: за період з 21 вересня 2010 року до 31 грудня 2010 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік; та за період з 01 січня 2011 року по 21 березня 2011 року - із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік.

Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн., які слід відшкодувати позивачу з Державного бюджету України, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ.

Також суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу обов'язок виконати постанову суду негайно.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 18, 69 -71, 94, 159 -163, 183-2, 256, 254 КАС України, ст. ст. 19, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV, Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI, рішеннями Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій  громадян"№ 530 від 28.05.2008 р., п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 р., -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Підволочиському районі Тернопільської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 21 вересня                        2010 року по 21 березня 2011 року.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням сум, що були виплачені ОСОБА_1, за період з         21 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік; а також за період з                                         01 січня 2011 року по 21 березня 2011 року - із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2010 рік.

Судовий збір в розмірі 3,40 грн., сплачений позивачем, відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Роз'яснити відповідачу - Управлінню Пенсійного фонду України в Підволочиському районі обов'язок виконати постанову суду негайно.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя