04.04.2011

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                    Справа №2-а-5839/11р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

            04 квітня  2011 року                                                                           м.Тернопіль

     Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І.М. Черніцька розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної разової грошової  допомоги інвалідам війни за 2009 та 2010 роки,-           

    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня 2009 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком як інваліду війни другої групи та до 05 травня 2010 року  у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком як  інваліду війни першої групи у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з врахуванням вимогч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вказує, що він належить до категорій громадян, яким встановлено статус»інвалід війни, зокрема у 2009 році –інвалід війни другої групи, у 2010 році- інвалід війни першої групи. А тому відповідно до вимог ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” він має право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, розмір якої у 2009 році становить вісім мінімальних пенсій за віком як інваліду війни другої групи та  у 2010 році - десять  мінімальних пенсій за віком як інвалід війни першої групи .Однак, відповідач  безпідставно виплачував вказану допомогу до 05 травня у 2009 та 2010 роках у неповному розмірі. При цьому дія ст. 13 вказаного закону на 2009-2010 року не зупинялась. Посилаючись на наведене просить задовольнити позов.

Ухвалою суду позивачу був поновлений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав щодо отримання разової грошової допомоги інвалідам війни  до 05  травня 2009 та 2010 років.

Суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.   

          Судом встановлено, що позивач належить до категорії громадян, яким встановлено статус інвалід війни, зокрема, у 2009 році –інвалід війни другої групи, що стверджується посвідченням  серії НОМЕР_1 від 20.05.1999 року та у 2010 році –інвалід війни першої групи, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 02.11.2009 року.

Відповідно до вимог статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач має право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2009 року  у розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком як інвалід війни другої групи та до 05 травня 2010 року у розмірі десяти  мінімальних пенсій за віком як інвалід війни першої групи .

Як вбачається із довідки управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради за № 587 ОСОБА_1 одержав разову грошову допомогу, що виплачується до 05 травня у 2009 році у розмірі 430 грн., у 2010 році –1000 грн., що є меншим встановлених ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»розмірів вплати такої допомоги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни другої групи щорічно до 5 травня  виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а інвалідам війни першої групи- у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

В силу вимог ст. 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Однак,  пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частину 5 статті 13 Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

   Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи, в тому числі і позивач, здійснюється  у розмірі 400,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі меншому, ніж він передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року припинили свою чинність відповідно з 22 травня 2008 року.

З наведеного слідує, що починаючи з 22 травня 2008 року і по даний час діє положення ст. 13  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відповідно до якого позивач має право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2009 року  у розмірі  восьми  мінімальних пенсій за віком як інвалід війни  другої групи та до 05 травня 2010 року у розмірі десяти  мінімальних пенсій за віком як інвалід війни  першої групи.

Дія ст. 13  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” на 2009 -2010 роки не зупинялась.

Однак, відповідач у порушенням вимог закону провів нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги до 05 травня у 2009 та 2010 роках не в повному обсязі, чим допустив протиправну бездіяльність.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи , суд приходить до переконання, що відповідачем було порушено права позивача,  які підлягають захисту шляхом визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання відповідача провести позивачу відповідні нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2009 рік у розмірі  восьми мінімальних пенсій за віком як інваліду війни другої групи та до 05 травня за 2010 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком як інваліду війни першої групи  у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.

Бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах встановлених законом є протиправною. Якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотриманні всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року п. 23).

Відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань .

Так, Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року по справі “Кечко проти України” не прийняв до уваги аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.  8, 9, 11, 18, 71, 72, 183-2 КАС України, ст.ст. 22,64, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 13,17 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058- ІV, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VІ, рішенням Конституційного Суду України за №10рп/2008 від 22.05.2008 року, п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 року,  суд, -

                              П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної разової грошової  допомоги інвалідам війни до 05 травня за 2009 та 2010 роки задовольнити.  

Взнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради щодо нарахування і виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2009 рік та 2010 рік у меншому розмірі ніж передбачено ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Тернопільської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2009 рік у розмірі  восьми мінімальних пенсій за віком як інваліду війни другої групи та до 05 травня за 2010 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком як інваліду війни першої групи  у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення  Тернопільської міської ради у користь держави 03грн. 40коп. судового збору.

Роз'яснити відповідачу його обов'язок виконати постанову негайно, відповідно до вимог ст. 256 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                      І.М. Черніцька

Копія вірна

Суддя                                                                      І.М.Черніцька