Справа № 2-о-36/11

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2011 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

                  головуючого судді                                                     Шміло В.І.

при секретарі                                                              Макійчук Г.Р.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

                                                             В С Т А Н О В И В:

          Заявник ОСОБА_1 звернувся до Бережанського районного суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що після смерті його матері –ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку, однак в даному документі ім”я та по батькові матері помилково вказано “ОСОБА_2”, а не “ОСОБА_2”, як є насправді. Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане майно, однак вона не може успадкувати це майно, в зв”язку із розбіжностями в документах. Саме тому він звернувся до суду і просить встановити юридичний факт того, що Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 020754 від 03 травня 2006 року, виданий на ім”я ОСОБА_2 фактично належить ОСОБА_2, як одній і тій самій особі.

          В судовому засіданні заявник заяву підтримав та пояснив, що його рідна мати –ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і після її смерті відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку, однак він не має можливості її успадкувати, так як в Державному Акті на право власності на земельну ділянку ім»я по батькові його матері помилково вказано «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_2»як є насправді.

          Заслухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про належність правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім”я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім”ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що Державний Акт на право власності на земельну ділянку  серії ЯГ № 020754 від 03 травня 2006 року, виданий на ім”я ОСОБА_2.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 11.08.2008 року відділом РАЦСу Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2, яка за життя –06 липня 2008 року склала заповіт, яким заповіла вищевказану належну їй земельну ділянку заявнику.

          В даний час заявник, як спадкоємець за заповітом має намір переоформити спадкове майно, що залишилося після смерті матері на своє ім”я, однак не має можливості це зробити через вищезазначені розбіжності в документах.

          Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, яка є дружиною заявника пояснила, що чоловік не може успадкувати земельну ділянку, яка належала його матері за життя, оскільки у Державному Акті на право власності на земельну ділянку ім”я та по батькові матері помилково вказано “ОСОБА_2”, а не “ОСОБА_2” як є насправді.

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що заявник є його рідним братом і йому достовірно відомо, що у Державному Акті на право власності на земельну ділянку ім”я та по батькові їхньої матері записано як “ОСОБА_2” помилково, так як насправді її звали “ОСОБА_2”.

          Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність факту належності Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 020754 від 03 травня 2006 року, виданого на ім”я ОСОБА_2 - ОСОБА_2, як одній і тій самій особі, а тому заявлені вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до задоволення.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215, п.5 ч.2 ст.234, п.6 ч.1 ст.256, ст.259  ЦПК України, суд,-

                                                                   В И Р І Ш И В:

          Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

          Встановити юридичний факт того, що Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 020754 від 03 травня 2006 року, виданий на ім”я ОСОБА_2 фактично належить ОСОБА_2, як одній і тій самій особі.

          На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом 10 діб з моменту його проголошення.

                    Суддя                                                                                       В.І.Шміло