Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа  № 2-а-203/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.04.2011  року                                                    смт.Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сибільов О.В. розглянувши  в порядку скороченого  провадження в селищі міського типу Липова Долина справу  за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання  протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги особі, що має статус „Дитина   війни”.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 01 квітня 2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної  допомоги особі, що має статус „Дитина   війни”.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч закону не здійснює позивачу нарахування та виплату вищезазначеного підвищення до пенсії, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 886 гривень.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи це необгрунтованістю та незаконністю вимог позивача, відсутністю коштів, оскільки виплата зазначеної надбавки в повному розмірі не передбачена бюджетом.

У відповідності до ст. 183-2 ч. 4 КАС України, розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши докази по справі вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає часткомому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні та довідкою про суму отриманої надбавки де зазначено, що позивач перебуває на обліку в пенсійному фонді як отримувач пенсії, має статус «дитина війни» (а.с. 5, 15).

 Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Липоводолинському районі Сумської області № 1767/04-53 від 11 квітня 2011 року відповідно до рішення Харківського апеляційного адміністративного суду проведено виплату перерахованої надбавки до пенсії  як “Дитині війни” - з 09 липня 2007 року по 31 грудня та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з  врахуванням виплат, проведених  відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Виплата надбавки як “Дитині війни” з 01 січня 2009 року проводиться щомісячно у розмірі 49 грн. 80 коп.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції  від  18 листопада.2004, закон чинний у 2010 році), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок коштів  Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.п. 4.1 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вбачається, що текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України «Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту»)  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Згідно ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», в 2010 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься для основних соціальних та демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня – 706 гривень, з 01 липня 2010 року – 709 гривень.

Отже, відповідач з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 рік  мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.   

 Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 695 гривень, з 01 квітня – 706 гривень, з 01 липня 2010 року – 709 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня  -  764  гривень,  з 1 жовтня - 784 гривень,  з 1 грудня - 800 гривень.

Згідно з ст. 64 Конституції України вбачається, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.ї

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що виплата щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни» має проводитися у розмірі, встановленому п. 8 постанови КМУ від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок, щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони  не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування  та виплати  позивачу доплати  до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення  позивачу  виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_2  в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги  щодо нарахування конкретно визначеної суми задоволенню не підлягають, оскільки суд не може самостійно проводити нарахування і визначати конкретний розмір підвищення пенсії..

Крім цього, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ по не виконанню приписів ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування доплати до пенсії.   

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України постанова  суду виконується негайно.

На підставі ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 64 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 за №10-рп2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158-163, 167, 183-2 ч.4, 186, ст. 256 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –   

                                                                        ПОСТАНОВИВ:

          Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Липоводолинському районі Сумської області  щодо ненарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги  ОСОБА_2

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати належних сум за 2010 рік: з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 рік та за 2011 рік: з 01 січня 2011 року по  31 березня  2011 рік, з урахуванням фактично проведених виплат.

  У задоволенні інших  позовних  вимог відмовити.

          Постанова прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного  адміністративного суду  через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти з дня її  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Якщо суб'єкта владних повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

Апеляційна  скарга,  подана  після   закінчення   строків, установлених  цією  статтею,  залишається  без розгляду.

Суддя           О. В. Сибільов