АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-635/11Головуючий по 1 інстанції

45 Кухаренко О.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

УХВАЛА

          14 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В.В

суддівКорнієнко Н.В., Гончар Н.І.

при секретаріБондаренко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району Черкаської області, Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області, Потоківської сільської ради про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку позовної давності та визнання права на отримання земельного та майнових паїв як члена колишнього КСП ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району Черкаської області, -

в с т а н о в и л а :

22 квітні 2010 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до СТОВ ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району Черкаської області, Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області, Потоківської сільської ради про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку позовної давності та визнання права на отримання земельного та майнових паїв як члена колишнього КСП ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району Черкаської області, посилаючись на те, що з 1946 року по 1983 рік. вона працювала в колгоспі с Потоки Катеринопільського району Черкаської області і вийшла на пенсію за віком з даного господарства, при цьому постійно мала статус члена колгоспу і приймала активну участь у колективному житті господарства. В 2008 році їй стало відомо, що в КСП ім. Шевченка с Потоки відбуваються земельні і майнові реформи, і працівникам виділяються земельні ділянки і майно. На неодноразове звернення до керівництва СТОВ ім. Шевченка і Катеринопільської райдержадміністрації з проханням виділити земельну частку (пай) і сертифікат на майновий пай, позивачці було відмовлено. На підставі наведених обставин ОСОБА_6 просить суд визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною, визнати за нею право, на отримання земельного та майнового паїв, як члена колишнього КСП ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району та зобов'язати Катеринопільську районну державну адміністрацію видати на ім'я ОСОБА_6 Державний акт на право на земельну частку, а Потоківську сільську раду видати на ім'я ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на майновий пай.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник СТОВ ім.. Шевченка, представник Катеренопільської райдержадміністрації, представник Потоківської сільської ради Катеринопільського району позовних вимог не взнали і в їх задоволенні просили відмовити.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачка ОСОБА_6 дійсно працювала з 1946 року по 1980 рік в колгоспі в с Потоки Катеринопільського району Черкаської області, що підтверджується книжкою колгоспника (а.с.10-12).

В 1980 році позивачка вибула з даного населенного пункту в АДРЕСА_1 Харківської області де й проживає по даний час, а в 1983 році вийшла на пенсію про що підтверджує відмітка в трудовій книжці колгоспника (а.с.10).

26.09.1995 року КСП ім. Шевченка отримав державний акт на право колективної власності на землю що підтверджується копією державного акту (а.с.24) і до даного Державного акту був складений список членів КСП (а.с.25-27) до якого не булла включена позивачка.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи про прискорення реформування аграрного сектору економіки» відповідно цих указів саме пенсіонери які працювали в КСП та члени даного КСП мали право на отримання земельної частки (пай) та право на отримання майнового паю, а відповідно Статуту КСП ім. Шевченка вбачається, що при його створенні до членів КСП не були включені ті особи, які раніше працювали в колгоспі і припинили роботу по старості або інвалідності якщо вони не виїхали на постійне місце проживання в іншу місцевість (а.с.81).

З наведеного вбачається, що позивачка не була членом даного КСП так як на момент його створення в 1995 ропі вже 15 років не проживала в даній місцевості, і відповідно до положень Статуту даного КСП (п.3.10) не була і не могла бути членом даного КСП.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачка немає права на отримання земельного та майнових паїв, оскільки на час отримання господарством Державного акту на право колективної власності на землю вона не була членом КСП.

Щодо строків звернення до суду, то суд першої інстанції також прийшов до вірного висновку, що строки були безпідставно пропущені, та як процес паювання землі та отримання Державного акта підприємством було в 1995 році, а до суду позивач звернулася 22.04.2010 року. Посилання позивачки на те, що нею було отримано відповідь від голови Катеринопільської райдержадміністрації в 2009 році (а.с.14) як початком строку позовної давності є надуманим і безпідставним, так як виходячи зі змісту позовних вимог вбачається, що нею не оскаржуються дії райдержадміністрації, а ставляться вимоги про визнання права на отримання відповідного майна. За таких обставин строк звернення до суду минув.

Наведене свідчить, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє. А рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-

у х в а л и л а :

  Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району Черкаської області, Катеринопільської райдержадміністрації Черкаської області, Потоківської сільської ради про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку позовної давності та визнання права на отримання земельного та майнових паїв як члена колишнього КСП ім. Шевченка с Потоки Катеринопільського району Черкаської області – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :