АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-718/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Золотоверхий О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л.І.
суддівБородійчука В.Г., Демченка В.А.
при секретаріНаконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Лисянському районі Черкаської області на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и л а :
15.07.2010 р. ОСОБА_6 звернулась в суд з цивільним позовом до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося.
Тому позивачка просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов'язати відповідача нараховувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2006 - 01.07.2010 роки в сумі 6543,00 грн.
Рішенням Лисянського районного суду від 10 серпня 2010 року позов ОСОБА_7 задоволений частково.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., жительці АДРЕСА_1, надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 01 квітня 2007 року відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, УПФ України в Лисянському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення та прийняття нового, яким відмовити позичці в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" КМ України надано право у 2009 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Не було встановлено жодних обмежень застосування Закону № 2195-1У і Законом України "Про державний бюджет на 2010 р."
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачці відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Представник УПФ України в Лисянському районі у запереченні на позов не заявляв і не наполягав на застосуванні відносно вимог позивачки строку позовної давності та наслідків пропущення цього строку, на чому не наполягав під час судового розгляду справи.
Тому суд, розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства, який діяв на час ухвалення рішення, обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення вимог позивачки та стягнення з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте, судом при вирішенні спору не було враховано, що у 2007 році положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію - з 09.07.2007 року, а тому нарахування за цей рік позивачці слід здійснювати починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року. А у 2008 році - починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Крім того, вирішуючи спір про покладення на відповідача обов'язку здійснити позивачці перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд першої інстанції не визначив кінцеву дату періоду за який слід нарахувати та виплатити ОСОБА_6 суми, хоча в своїй позовній заві вона просила про конкретний період до 01.07.2010 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
З огляду викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права при вирішенні спору, але допустився помилки при визначені періоду, за який слід здійснити виплати, а тому приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні в цій частині
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 10 липня 2010 року - змінити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Лисянському районі Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 щомісячну державну соціальну 30 відсоткову допомогу до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :