АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-822/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Бащенко С.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБородійчука В.Г.
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
14 січня 2010 року позивач звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами. В обґрунтування позовних вимог вказував, що він належить до соціальної категорії діти війни і відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 – 2009 роки у розмірі 5729,70 грн., судові і матеріальні витрати пов’язані з розглядом справи покласти на відповідача.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 14 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року незаконною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове страхування» та провести відповідні виплати за період з 14 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням сплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2010 року як незаконне та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю .
Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону N 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Оскільки встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача за 2006 рік.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. №107-VI про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 р. №2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 р.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» КМ України надано право у 2008 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, судом першої інстанції не звернуто увагу на заперечення відповідача про те, що згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із її сторін. На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції, тому суду першої інстанції необхідно було задоволити позовні вимоги в межах річного строку звернення до суду. Позивач звернувся до суду 14 січня 2010 року. Тому його позовні вимоги підлягають до задоволення лише за період з 14 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення , а постанову або ухвалу суду без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 198, 200,205, 206 КАС України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2010 року залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :