АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-677/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Шведун В.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівКорнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретаріКривденко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність органу Управління Пенсійного фонду України та стягнення невиплаченої допомоги до пенсії,-
в с т а н о в и л а :
02 листопада 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, посилаючись на те, що вона відповідно до ст..1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, а тому згідно ст..6 Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте за період з 2006-2008 роки така допомога їй не нараховувалась та не виплачувалась. На підставі наведених обставин позивачка просить суд визнати відмову відповідача щодо виплати пенсії – протиправною, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 4471 грн. 20 коп.
Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області щодо відмови зробити нарахування позивачці щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з листопада 2008 року і довічно - протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_6 нарахування та доплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни передбаченої ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як різниці між 30 відсотками мінімальної пенсії за віком та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної державної допомоги за період з листопада 2008 року і довічно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі не погоджуючись з постановою подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи судова колегія проходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Оскільки встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, суд прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача за 2006 рік.
Законом України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, позивач мала право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії дітям війни в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, однак судом відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача за 2007 рік, але постанова суду позивачем в цій частині не оскаржувалася.
Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача за 2008 рік і визначив період з листопада місяця 2008 року, оскільки в 2008 році Закон діяв з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року (позов подано позивачем 02.11.2009 року), але суд першої інстанції не зазначив дати початку періоду, а саме з 02 листопада 2008 року та помилково визначив кінець періоду, а саме визначив його – довічно.
Судом першої інстанції не звернуто увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх лише порушених прав. Разом з тим, позивачка звернулась до суду з позовом і дана вимога судом задоволена в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну допомогу позивачу довічно, не обґрунтувавши в чому будуть в подальшому порушені права позивачки та який закон буде діяти в майбутньому. Так як в суду були відсутні дані про порушення права позивачки в майбутньому, то така вимога не підлягає до задоволення.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни із зобов'язанням провести перерахунок пенсії за період з дати звернення до суду в межах строку позовної давності, з 02.11.2008 року по 31.12.2008 року, так як суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 198,201,205,207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області - задоволити частково.
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність органу Управління Пенсійного фонду України та стягнення невиплаченої допомоги до пенсії - змінити.
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року року в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області щодо відмови зробити нарахування позивачці ОСОБА_6 щомісячної соціальної допомоги. Передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з жовтня 2008 року і довічно – неправомірними – скасувати.
Визнати дій Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області щодо відмови зробити нарахування позивачці ОСОБА_6 щомісячної соціальної допомоги. Передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 02 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року – неправомірними.
Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_6 нарахування та доплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як різниці між 30 відсотками мінімальної пенсії за віком та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної державної допомоги за період з жовтня 2008 року і довічно – скасувати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Драбівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_6 нарахування та доплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як різниці між 30 відсотками мінімальної пенсії за віком та фактично сплаченим розміром щомісячної соціальної державної допомоги за період з 02 дистопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 19 січня 2010 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :