Копія
Справа № 2270/3548/11/7
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретарі Човган Д.В.
за участі:представника позивача Бабіча О.О.,
представників відповідача
Степанян С.К., Голобурди К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005662301/0/9642 від 27.12.2010 року та № 0005662301/1/62 від 17.01.2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
12.03.1011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що за результатом документальної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0005662301/0/9642 від 27.12.2010 року за начебто порушений підприємством порядок отримання податкового кредиту з ПДВ, згідно п.п.7.4.3 Закону України "Про податкок на додану вартість".
Вважає, що відповідач невірно застосував п.п.7.4.3 Закону України "Про податкок на додану вартість", тому що в контексті цього підпункту отримання бюджетної субсидії (дотації) не можна розглядати як базу для розрахунку питомої ваги податкового кредиту. Питома вага податкового кредиту, згідно цього підпункту розраховується лише у випадку наявності як оподаткованих, так і пільгових операцій, вказаних у ст.5, ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно п.п.3.2.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об"єктом оподаткування операції виплат бюджетних дотацій та субсидій лише фізичним особам, тоді як позивач отримує не дотації, а лише компенсацію за державні дотації населенню, тому ця норма його не стосується. Чинне законодавство України не передбачає застосування п.п.7.4.3 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі отримання юридичною особою бюджетної дотації (субсидії), тому тверження податкового органу про недоплату позивачем ПДВ в розмірі 1581968 гривень є безпідставні.
Просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005662301/0/9642 від 27.12.2010 року та № 0005662301/1/62 від 17.01.2011 року.
У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві і додатково просив врахувати судову практику при вирішенні подібних правовідносин.
Представники відповідача позов не визнали, про що подали письмове заперечення №9807\9\10 від 28.03.2011 року, яке підтвердили в суді.
Сторони не оспорюють фактів отримання позивачем в 2007 - 2009 роках субвенцій і використання їх за цільовим призначенням, а саме оплату газу у зв"язку з потребою покриття витрат по наданню населенню послуг з теплопостачання та відшкодування збитків підприємства, які є різницею між встановленим для позивача органам місцевого самоврядування тарифом та собівартістю теплоенергії, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України вони не потребують доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірені судом.
Податковими повідомленнями-рішеннями № 0005662301/0/9642 від 27.12.2010 року та № 0005662301/1/62 від 17.01.2011 року за встановлене порушення п.п.7.2.8 п.7.2. п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено суму грошового зобов"язання за основним зобов"язанням - 1581969 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 790985 гривень.
З акту "Про результати планової виїздної перевірки МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", код ЄДРПОУ 03356571, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року" №12838\23-5\03356571 від 16.12.2010 року вбачається методика, яка використана податковим органом при розрахунку частки операцій, які не є об"єктом оподаткування з урахуванням отриманих позивачем субвенцій і визначено заниження ПДВ: за грудень 2007 року на суму 479317 гривень; за липень 2008 року на суму 638798 гривень; за жовтень 2009 року на суму 463854 гривень.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) об"єктом оподаткування податком на додану вартість є , зокрема операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, а тому поставка підприємством теплової енергії за регульованим тарифом є оподатковуваною операцією.
Згідно п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов"язані дотримуватись Конституції України та діяти у відповідності з цим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
На думку суду, Закон України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин" не дає право податковому органу визначати відсоткове співвідношення податкового зобов"язання платнику, застосовуючи власну методику. Також суд вважає, що отримання позивачем субвенцій не може розглядатися, як окрема операція, адже вони фактично відшкодовують збитки позивача, отримані в результаті виробництва і продажу теплової енергії за регульованим тарифом і вони (субвенції) повністю використані при виробництві теплової енергії, тому суми податку правомірно включаються у цьому випадку до податкового кредиту. Вартість поставки виробленої енергії підлягає оподаткуванню податком на додану вартість незалежно від того за рахунок яких джерел вона компенсується. Базою оподаткування таких поставок є затвержений органом місцевого самоврядування тариф, а отримані субвенції є лише часткою плати за ці послуги в межах регульованого тарифу.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню, адже суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень не довів їх законність, що підтверджено доказами, які перевіреними судом.
На підставі викладеного, керуючись ПК України, Законом України "Про податок на додану вартість" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005662301/0/9642 від 27.12.2010 року та № 0005662301/1/62 від 17.01.2011 року, визнавши їх незаконними.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 04.04.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович