Судове рішення #15146420


Справа №22-ц-923/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Євтушенко М.О.

Категорія - 52 Суддя-доповідач - Шевченко


                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Шевченка В. А.,

суддів -  Криворотенка  В. І.,  Маслова  В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 березня 2011 року

у справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Шосткинський міськрайцентр зайнятості населення, про припинення дії трудового договору та

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, третя особа: Шосткинський міськрайцентр зайнятості населення, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати при звільненні,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 березня 2011 року в задоволенні вказаних позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати і ухвалити нове про задоволення її вимог.

У частині вирішення первісного позову рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, на підставі трудового договору  від 20 лютого 2006 року, зареєстрованого в державній службі зайнятості, ОСОБА_2 працювала в фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 барменом – офіціантом в кафе «Піраміда».

Наказом № 2 від 26 лютого 2009 року ОСОБА_2 з 08 лютого 2009 року звільнено з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП за прогул без поважних причин.

Вирішуючи спір, суд повно і всебічно з’ясував права та обов’язки сторін, вірно кваліфікував спірні правовідносини і дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність вимог, заявлених у зустрічному позові.

Зокрема, суд правильно виходив з доведеності того, що дійсно 03 та 07 лютого 2009 року ОСОБА_2 була відсутня на роботі без поважних причин.

Зазначений факт підтверджується доповідними та актами про відсутність працівника на робочому місці від 04 і 08 лютого 2009 року, які й стали підставою для звільнення (а. с. 7, 8, 9, 10, 13).

ЇЇ доводи щодо поважності причин своєї відсутності на роботі в ці дні суд мотивовано відхилив, оскільки ніяких засобів доказування того, що за станом свого здоров’я чи з інших непереборних обставин вона не могла виконувати трудові обов’язки – ОСОБА_2 не надала.

Згідно з листком непрацездатності її було звільнено від роботи у зв’язку з амбулаторним лікуванням лише з 10 по 19 лютого 2009 року.

З консультаційної довідки слідує, що лікарем оториноларингологом вона була про - консультована не 03 чи 07 лютого, а  09 лютого 2009 року.

Відображена в цій же довідці інформація про те, що ОСОБА_2 перебувала на амбулаторному лікуванні з 03 по 09 лютого 2009 року не містить даних про звільнення її у встановленому законом порядку від роботи чи про неможливість виконання нею трудових обов’язків саме в зазначений період.

Пояснення ОСОБА_2 відносно невиплати заробітної плати за період з 01 січня по 26 лютого 2009 року теж не заслуговують на увагу, так як виплата всіх належних грошових сум, у тому числі й за роботу в нічний час тощо, підтверджується розрахунково – платіжною відомістю з її підписами (а. с. 134).

Крім того, свої вимоги в цій частині вона не обгрунтовує конкретними розрахунками і не зазначає певної суми заборгованості, яка має бути предметом позовних вимог.

За таких умов у суду не було законних підстав вважати право позивачки порушеним.

Таким чином, перевіривши рішення в оскаржуваній частині в межах заявлених у суді першої інстанції вимог та доводів апеляційної скарги, колегія визнає, що суд ухвалив його з дотримання норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.  303, 304, 307, 308, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 березня 2011 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, третя особа: Шосткинський міськрайцентр зайнятості населення, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та невиплаченої заробітної плати при звільненні залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  120 грн. на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього дня на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий -

Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація