Справа №    2-а-185/11   

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 року  Старосинявський райсуд

Хмельницької області

          Суддя  Старосинявського районного суду Хмельницької області Баськов  М.М. розглянувши    в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   , -          

В с т а н о в и в :

            Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області, в якому просить поновити їй строк звернення до адміністративного суду та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області нарахувати і виплатити підвищення до пенсії дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до дня подання позовної заяви до суду – 01.02.2011 року, посилаючись на те, що відповідачем виплата пенсії проводилась не в повному обсязі - без врахування вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою передбачено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року і №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 14.02.2011 року позивачці був поновлений, встановлений Законом, строк звернення до адміністративного суду.

Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області (далі - Управління ПФУ) не надало суду заперечення на позов, а тому суд, дослідивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни, тобто вона є громадянкою України, якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, та має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Дані обставини підтверджуються паспортом та пенсійним посвідченням позивачки.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (далі – Закон №2195-IV), дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Зазначена норма діє з 01 січня 2006 року згідно із п.1 Прикінцевих положень цього ж закону.

Відповідно до ст. 7 Закону №2195-IV фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, попри відсутність встановлених в законодавчому порядку обмежень щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни у 2007 -2011 роках, відповідач, діючи всупереч вимогам ст.19 Конституції України, ст. 6 Закону №2195-IV, у періоди з 9 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року до дня подання заяви до суду – 1 лютого 2011 року включно не виплачував позивачці щомісячне підвищення до пенсії у повному обсязі - в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Таке підвищення Управлінням ПФУ виплачувалося позивачці на підставі п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 (далі – Постанова КМУ №530) “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” згідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться, починаючи з 1 жовтня 2008 року, у розмірі 49,8 гривні, що підтверджується відповідними довідками Управління ПФУ.

Положення Постанови КМУ № 530, у відповідності до яких діє відповідач, суперечать Закону “Про соціальний захист дітей війни”, а тому не підлягають застосуванню, виходячи з принципу пріоритету законів над підзаконними актами.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-5 (далі – Закон №489-5) та пунктом 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-6 (далі – Закон №107-6) було зупинено та внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і встановлено нові умови надання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.

Відповідно до ст. 111 Закону №489-5 підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно із п. 41 розділу 2 Закону №107-6, якою внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України, положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” .

У вказаних рішеннях Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає положенням Конституції України.

В силу п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року і п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення статей Закону №489-5 і Закону №107-6, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаних рішень, тому норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.

Частиною 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони і інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-17 (далі – Закон №835-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Також суд вважає, що позивачка має право на здійснення перерахунку та виплату підвищення до пенсії як діти війни відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2010 та 2011 роки (до дня подання позовної заяви до суду), оскільки в законодавчому порядку не було встановлено будь-яких обмежень щодо дії ст. 6 вказаного Закону.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачка має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 – 2011 роки, починаючи з 9 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року до дня подання заяви до суду – 1 лютого 2011 року включно, із врахуванням виплат, проведених у вказаний період.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст. ст. 86, 158-163, 183-2, 186 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

            Адміністративний позов задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за періоди з 9 липня 2007 року  по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року до дня подання заяви до суду – 1 лютого 2011 року включно,  у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплат, проведених за вказані періоди, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ:                                                                                М. М. Баськов