Справа № 2-1476/11

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Харечко С.П.  

секретар - Хіміч З.В.

з участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Відділ громадянства, паспортної та імміграційної служби  МВ УМВС України в Рівненській області про усунення перешкод в користуванні житлом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернувшись до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа - Відділ громадянства, паспортної та імміграційної служби  МВ УМВС України в Рівненській області просять суд постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом зняття із реєстраційного обліку ОСОБА_3. В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги за обставин викладених у позові, вказали, що відповідач ОСОБА_3 з 2007 року проживає за іншою адресою, витрати по оплаті за житло не несе, що створює для них додаткові матеріальні витрати. Просили суд позов задвоольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь та належним чином, про причини неявки суду не повідомляв, заперечень на позовну заяву не подав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача згідно ст. 169, 225 Цивільного процесуального кодексу України з винесенням заочного рішення.

Суд,  заслухавши пояснення учасників процесу, свідка ОСОБА_4Р, яка вказала, що відповідач дійсно не проживає у квартирі, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов  необгрунтований та безпідставний, а тому задоволенню не підлягає..

Судом встановлено, що  відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 01 ківтня 2008 року, посвідченого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 є власником 1/3 частини квартири  в м. Рівне АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК члени сім'ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 405 ЦК.

Не проживання у квартирі та однією сім"єю із іншими співвласниками квартири не позбавляє відповідача  права користування приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 ЖК.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК член сім'ї (в тому числі колишній член сім'ї) власника будинку втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Підстави виселення членів сім'ї (колишніх членів сім'ї) власника будинку передбачені ст. 157, ч. 1 ст. 116 ЖК.

Таке виселення згідно із ч. 1 ст. 116 ЖК може мати місце, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Ураховуючи те, що відповідач вселився та проживав у спірній квартирі в установленому законом порядку та набув прав і обов'язків, передбачених ст. 150 ЖК, є співвласником квартри, суд приходить до висновоку, що захист права власності позивачів в обраний ними спосіб шляхом задоволення позову, заявленого на підставі ст. 391, 405 ЦК, не можна визнати обґрунтованим, оскільки вказані підстави виселення стосуються членів сім'ї власника жилого будинку, а не самого власника та на спірні правовідносини не поширюються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Відділ громадянства, паспортної та імміграційної служби  МВ УМВС України в Рівненській області про усунення перешкод в користуванні житлом - відмовити..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У випадку неподання апеляційної скарги у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Харечко С.П.