Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1576/11 Головуючий у 1 інстанції: Трофимова Д.А.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
Гончара О.С.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокомерц-Україна»в особі представника Новіка Віктора Михайловича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2010 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокомерц-Україна»до ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега», Товариство з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна Торгівельно-промислова компанія «АЛНІ», Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізована пересувна механізована колона №199»про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі кредитного договору № 042-08-07 від 27.08.2007 року ТОВ «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега»отримало кредит в межах мультивалютної кредитної лінії від ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»в розмірі 381 900,00 грн., зі сплатою 13,5% річних у доларах США та 18% річних на заборгованість у гривнях, на строк до 26.08.2009 року.
27.08.2007 року в забезпечення належного виконання зобов’язань за даним кредитним договором, між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 040-08-07/8, згідно з яким відповідач ОСОБА_4 зобов’язався нести солідарну відповідальність за повернення основної суми боргу позичальником, процентів та сплату пені. У зв’язку зі зміною процентної ставки по кредиту сторони внесли відповідні зміни в договір поруки.
У встановлений строк, в добровільному порядку позичальник, поручитель кредит не повернули, на письмову вимогу позивача, відповіді не отримано.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 10.11.2010 року, яка становить 657 817,10 грн. та складає 381 900,00 грн. –основна сума боргу; 163 223,02 грн. –заборгованість по процентах; 112 694,10 грн. –пеня. Також просив стягнути судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2010 року у задоволенні позову ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»в особі представника Новіка В.М. подало апеляційну скаргу в якій, посилалося на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що укладені банком та позичальником додаткові угоди не збільшують обсяг зобов’язань як позичальника так і поручителів. Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 01.06.2010 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів, що є юридичними особами, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.10.2010 року, встановлено, що дії договорів поруки у зв’язку із зміною графіка платежу не припиняються. Вирішуючи спір, суд першої інстанції викладене залишив поза увагою, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна» в особі представника Новіка В.М. підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що укладання додаткової угоди від 27.07.2009 року № 4 до кредитного договору № 040-08-07 від 27.08.2007 року змінило як періодичність платежів позичальника за кредитом, так і періодичність настання відповідальності поручителя. Оскільки, розмір відповідальності поручителя ОСОБА_4 збільшений без його згоди, дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з того, що договір поруки припинений у відповідності до вимог ч.1 ст. 559, ч.1 ст.598 ЦК України.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів з ними погодитися не може.
Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 Цивільного кодексу України. Відповідно ч.1 даної статті, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
З матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2007 року між ЗАТ «Банк Петрокомерц-Україна», правонаступником якого є ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»та ТОВ «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега»укладений кредитний договір № 042-08-07, за яким банк надав кредит у сумі 381900 грн. зі сплатою 13,5% річних на заборгованість у доларах США та 18% річних на заборгованість у гривні (а.с. 5-14).
В забезпечення виконання зобов’язань за даним кредитним договором між ЗАТ «Банк Петрокомерц-Україна»та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 042-08-07 від 27 серпня 2007 року за яким ОСОБА_4 взяв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов’язань за кредитним договором, а у випадку невиконання ним даних зобов’язань, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі заявленому кредитором (а.с. 19-22), що відповідає вимогам ст. 553 ЦК України, відповідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням господарського суду Запорізької області від 01 червня 2010 року залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2010 року, з боржника ТОВ «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега»та інших поручителів - ТОВ Багатопрофільна Торгівельно-промислова компанія «АЛНІ», ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона №199»стягнута солідарно основна сума боргу - 381 900.00 грн., проценти у розмірі 74 810.55 грн., 30 258.07 грн, пеня –4869.69 грн., та судові витрати, про видано наказ (а.с. 166-171).
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_4 суд помилково вважав, що з укладанням додаткової угоди від 27.07.2009 року № 4 до кредитного договору, якою змінено графік платежів, збільшилася відповідальність поручителя, та помилково вважав договір поруки припиненим з цих підстав.
Так, за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
З вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.
Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов’язання.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, поручитель ОСОБА_4 надав згоду на підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № 042-08-07 від 27.08.2007 року з 13.5% річних на 18% річних на заборгованість в доларах та з 18% річних на 26% річних на заборгованість в гривні, про що свідчить додаткова угода укладена між банком та ним 21.11.2008 року (а.с. 23).
Наступні додаткові угоди № 2 від 26.05.2009 року, № 3 від 26.06.2009 року та № 4 від 27.07.2009 року укладені між банком - ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»та позичальником ТОВ «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега»(16-18) без згоди поручителя ОСОБА_4 та стосуються корегування графіку повернення кредиту за кредитним договором.
Досліджуючи дані додаткові угоди, колегія суддів дійшла висновку, що з їх укладанням, відповідальність поручителя ОСОБА_4 не підвищилася.
Так, п.1.3.1. кредитного договору № 042-08-07 від 27.08.2007 року сторони передбачили графік повернення кредиту починаючи з 27.04.2009 року по 27.07.2009 року щомісячно в рівних частках по 95 475.00 грн. (а.с. 7).
Враховуючи, що у зазначений строк –з 27.04.2009 року по 26.05.2009 року –суму боргу –95 475.00 грн. позичальник ТОВ «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега»не повернув, 26.05.2009 року була й укладена додаткова угода, якою зкореговано графік повернення кредиту, та ця сума боргу перенесена на погашення у період з 27.05.2009 року по 26.06.2009 року, а тому склала –190 950.00 грн., з урахуванням суми боргу, яка підлягає обов’язковому погашенню в цей період за кредитним договором –95 475.00 грн.
Оскільки, і у визначений період –з 27.05.2009 року по 26.06.2009 року позичальник ТОВ «Торгово-промислова компанія «Альфа-Омега»не погасив суму 190 950.00 грн., за додатковою угодою № 3 від 26.06.2009 року ця сума перенесена на погашення у період з 26.06.2009 року по 27.07.2009 року та склала 286 425.00 грн., з урахуванням суми боргу, яка підлягає обов’язковому погашенню в цей період за кредитним договором –95 475.00 грн.
Не повернення у визначений період з 26.06.2009 року по 27.07.2009 року позичальником цієї суми боргу, потягло укладення додаткової угоди № 4 від 27.07.2009 року, якою сторони визначили повернення боргу у період з 17.07.2009 року по 26.08.2009 року та сума повернення боргу у цей період слала 381 900 грн. з урахуванням суми боргу, яка підлягає обов’язковому погашенню в цей період за кредитним договором –95 475.00 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зі зміною графіка повернення кредиту відповідальність поручителя ОСОБА_4 не збільшилася, оскільки строки повернення кредиту, що визначені кредитним договором –з 27.04.2009 року по 26.08.2009 року не змінені, а змінена щомісячна сума, яка підлягає поверненню з 95 475.00 грн. щомісячно на накопичувальну суму у зв’язку з тим, що позивальником зазначена сума у визначений за графіком термін не поверталася, та графік повернення кредиту ним був порушений.
Суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 212 ЦПК України, дав неналежну оцінку даним доказам, та дійшов необґрунтованого висновку про те, що зі зміною графіка повернення кредиту, відповідальність поручителя ОСОБА_4 збільшилася на 12 513.76 грн. При цьому, в справі не міститься доказів, з яких вбачається зростання боргу, а в основу рішення судом покладено припущення з цього приводу, що суперечить ч. 4 ст. 60 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна»про стягнення з ОСОБА_4 за кредитним договором № 042-08-07 від 27.08.2007 року заборгованості станом на 10.11.2010 року за основною сумою кредиту –у сумі 381 900.00 грн., заборгованість з нарахованих прострочених процентів у сумі 163 223.02 грн., та пеню у сумі 112 694.10 грн. Всього необхідно стягнути 657 817.12 грн. та судові витрати у сумі 2790 грн.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокомерц-Україна»в особі представника Новік Віктора Михайловича задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 грудня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокомерц-Україна»задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокомерц-Україна»прострочену заборгованість за основною сумою кредиту –у сумі 381 900.00 грн., заборгованість з нарахованих прострочених процентів у сумі 163 223.02 грн., пеню у сумі 112 694.10 грн. Всього стягнути 657 817.12 грн. (шістсот п’ятдесят сім тисяч вісімсот сімнадцять грн. 12 коп.) та судові витрати у сумі 2790 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: