Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
15 квітня 2011 р. № 2-а- 1770/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,
представників сторін:
позивача - Макаренко О.А.,
відповідача - Лутай О.Г., Шопіній Н.О., Корнієнко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлофор" до Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Світлофор" з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 99 та податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 100.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що митне оформлення товару «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» придбаного позивачем в рамках Контракту №1 від 04.01.2005р. було проведено за кодом згідно УКТЗЕД 7616999000. Харківською митницею було проведено камеральну перевірку митного оформлення товарів «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» за кодом згідно УКТЗЕД 7616999000, які здійснено ТОВ «Світлофор» в зоні діяльності Харківської митниці за період з 01.01.2007 по 01.01.2010. При проведенні перевірки відповідачем було виявлено методологічну помилку у поданих позивачем ВМД, а саме: що товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» необхідно класифікувати не за кодом згідно УКТЗЕД 7616999000 (ставка ввізного мита 0%), а за кодом згідно УКТЗЕД 8310000000 (ставка мита 10%), що призвело до неправильного заповнення графи 47 ВМД в частині заниження розміру податкових зобов’язань за ввізним митом та податком на додану вартість, чим порушено вимоги Закону України «Про митний тариф», підпункту "в" пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За результатами проведеної перевірки було складено Акт № К/0023/10/807000000/32950656 від 23.11.2010р. та прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 99 та податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 100 якими ТОВ «Світлофор» донараховано суму податкового зобов’язання.
Проте позивач вважає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки є хибними та податкові повідомлення форми «Р» підлягають скасуванню оскільки відповідачем при митному контролі здійснюється перевірка правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 ВМД). Подані позивачем до відповідача ВМД були заповнені та подані з додержанням вимог, встановлених чинним законодавством, що підтверджується відповідними штампами та печатками проставленими відповідачем на аркушах ВМД. Позивач вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджуються з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до положень п. 10.3. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Також позивач зазначає, що не можуть бути підставою нарахування податкових зобов’язань дані які не були відомі на час проведення митного оформлення товару, а саме лист Державної митної служби від 18.11.2010р. № 11/7-10.16/14267-ЕП «Щодо класифікації товарів у товарній позиції 8310 згідно УКТЗЕД».
Позивач наполягає на тому, що класифікація митницею товару «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» згідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів за кодом згідно УКТЗЕД – 8310000000 є невірною, оскільки у Поясненнях до товарної позиції 8310 згідно УКТЗЕД, зокрема, зазначено, що до цієї товарної позиції не входять таблички, «етикетки», бирки та аналогічні таблички з друкованою чи нанесеною іншим способом інформацією випадкового характеру порівняно з основною інформацією, яка буде доповнена рукописанням або іншим способом. Оскільки ж інформація, що індивідуалізує номерний знак для транспортного засобу (серія, номер, символи щодо адміністративно-територіальної належності) буде наноситись на заготівку методом штампування вже під час безпосереднього виготовлення номерного знаку, позивач вважає, що означена інформація є основною на номерному знаку, а зображення на заготівках номерних знаків символів державної належності несе лише часткові дані, властиві основній інформації, що міститься на номерному знаку для транспортних засобів. Згідно із Поясненнями до товарної позиції 8310 п. «а» до цієї товарної позиції не включаються таблички без літер, цифр, чи зображень, або такі, що несуть лише часткові випадкові дані, властиві основній інформації, яка буде повідомлена пізніше (наприклад, товарні позиції 7325, 7326, 7616, 7907).
Представники Харківської обласної митниці та в судове засідання з"явилися, пояснили, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, надали письмові заперечення на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що під час аналізу товару «заготовка для автомобільних номерних знаків…» митницею відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів було розглянуто товарні позиції 7616 «Інші вироби алюмінієві» та 8310 «Таблички з назвами, найменуваннями, адресами та аналогічні таблички, цифри, літери та інші символи з недорогоцінних металів, крім виробів товарної позиції 9405». Митниця дійшла висновку, що класифікувати товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» код товару згідно УКТЗЕД – 7616999000 невірно, даний товар необхідно класифікувати код згідно УКТЗЕД – 8310000000, оскільки товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» виготовлений у відповідності до певних вимог ДСТУ 4278:2004, 4278:2006 і являє собою алюмінієву пластину, на яку нанесено світлоповертальне покриття, захисні водяні знаки, літерне позначення «UA» на фоні Українського прапору. Остаточно виріб буде завершений, після нанесення на нього відомостей стосовно адміністративно-територіальної належності, порядкового номеру та серії. Поясненнями до товарної позиції 8310 згідно УКТЗЕД встановлено, що до неї включаються аналогічні таблички та емблеми для механізмів, вимірювальних приладів, автомобілів (наприклад номерні знаки) і т.п.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
04.01.2005 року що між Фірмою «ЕРИХ УЧ АГ», Німеччина та ТОВ «Світлофор», було укладено Контракт № 1 на поставку заготовок (матеріалів виробництва німецької фірми «ERICH UTSCH AG», а також виробництва польської фірми UTAL Sp z.o.o.) і, за необхідністю, обладнання та інструменти для виробництва автомобільних номерних знаків…
Митне оформлення товару «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» придбаного ТОВ «Світлофор» за Контрактом №1 від 04.01.2005р. було проведено за кодом згідно УКТЗЕД 7616999000 (ставка ввізного мита 0%) за відповідними ВМД.
Харківською митницею було проведено камеральну перевірку митного оформлення товарів «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» за кодом згідно УКТЗЕД 7616999000, які здійснено ТОВ «Світлофор» в зоні діяльності Харківської митниці за період з 01.01.2007 по 01.01.2010 роки.
За результатами проведеної камеральної перевірки 23.11.2010 р. було встановлено порушення ТОВ «Світлофор» Закону України «Про митний тариф», що, у свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків в сумі: 9896877,60грн, з яких: мито - 8247398,00 грн., податок на додану вартість - 1649479,60 грн.
На підставі Акту №К/0023/10/807000000/32950656 Харківською обласною митницею було прийнято: податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 99 яким ТОВ «Світлофор» донараховано суму податкового зобов’язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності 8659767,90 грн. з яких за основним платежем 8247398,00 грн., за штрафними санкціями 412369,90 грн.; податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 100, яким ТОВ «Світлофор» донараховано суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності 1731953,58 грн. з яких за основним платежем 1649479,60 грн., за штрафними санкціями 82473,98 грн.
Суд зазначає, що підставою проведення камеральної перевірки та винесення оскаржених рішень є лист Державної митної служби України Державної митної служби від 18.11.2010 р. № 11/7-10.16/14267-ЕП «Щодо класифікації товарів у товарній позиції 8310 згідно УКТЗЕД», яким ввезений позивачем товар визначається за іншим кодом УКЗЕД ніж було визначено позивачем при проведенні митного оформлення на протязі 2007-2009 років.
В ході проведення камеральної перевірки Харківською обласною митницею були піддані перевірці наступні ВМД №№ 800000001/9/112974 від 04.08.09р., 800000001/9/110001 від 15.04.09р., 800000001/8/146380 від 18.12.08р., 800000001/8/145681 від 11.11.08р., 800000001/8/145064 від 17.10.08р., 800000001/8/143649 від 27.08.08р., 800000001/8/142582 від 15.07.08р., 800000001/8/142378 від 04.07.08р., 800000001/8/141642 від 03.06.08р., 800000001/8/140889 від 23.04.08р., 800000001/8/140376 від 02.04.08р., 800000001/8/140250 від 27.03.08р., 800000001/8/140067 від 20.03.08р., 800000001/8/139970 від 14.03.08р., 800000001/8/139721 від 28.02.08р., 800000001/8/139596 від 20.02.08р., 800000001/8/139416 від 11.02.08р., 800000001/8/139171 від 24.01.08р., 800000001/7/146418 від 26.12.07р., 800000001/7/146110 від 13.12.07р., 800000001/7/146013 від 07.12.07р., 800000001/7/145650 від 21.11.07р., 800000001/7/145535 від 14.11.07р., 800000001/7/145302 від 01.11.07р., 800000001/7/145091 від 24.10.07р., 800000001/7/144822 від 11.10.07р., 800000001/7/144367 від 19.09.07р., 800000001/7/143934 від 22.08.07р., 800000001/7/143487 від 30.07.07р., 800000001/7/143315 від 20.07.07р., 800000001/7/143276 від 18.07.07р., 800000001/7/142821 від 22.06.07р., 800000001/7/142188 від 14.05.07р., 800000001/7/141682 від 12.04.07р., 800000001/7/141281 від 22.03.07р., 800000001/7/140484 від 07.02.07р., про що зазначено в Акті перевірки від 23.11.2010р. №К/0023/10/807000000/32950656 та підтверджується матеріалами справи.
Згідно із п. 15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що за ВМД №№ 800000001/7/146110 від 13.12.07р., 800000001/7/146013 від 07.12.07р., 800000001/7/145650 від 21.11.07р., 800000001/7/145535 від 14.11.07р., 800000001/7/145302 від 01.11.07р., 800000001/7/145091 від 24.10.07р., 800000001/7/144822 від 11.10.07р., 800000001/7/144367 від 19.09.07р., 800000001/7/143934 від 22.08.07р., 800000001/7/143487 від 30.07.07р., 800000001/7/143315 від 20.07.07р., 800000001/7/143276 від 18.07.07р., 800000001/7/142821 від 22.06.07р., 800000001/7/142188 від 14.05.07р., 800000001/7/141682 від 12.04.07р., 800000001/7/141281 від 22.03.07р., 800000001/7/140484 від 07.02.07р., відповідачем суму податкових зобов'язань позивачеві в розмірі 4402273,36 грн., а саме: за платежем податок на додану вартість в розмірі 719437,69 грн. з яких за основним платежем – 685178,75грн. та за штрафними санкціями - 34258,94 грн.; за платежем мито в розмірі 3682835,67 грн. з яких – за основним платежем 3425893,65грн. та за штрафними санкціями – 256942,02грн. визначено самостійно пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації, таким чином суд доходить висновку, що відповідач вважається вільним від такого податкового зобов'язання. Суд доходить висновку, що порушення відповідачем п.15.1.1. п.15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є підставою для скасування податкового повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 99 та податкового повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 100.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень чинного в Україні законодавства ввезення товарів на територію України здійснюється на підставі вантажної митної декларації.
Порядок заповнення граф вантажної митної декларації (ВМД), особливості заповнення граф ВМД залежно від напряму переміщення товарів, митного режиму тощо визначено в Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби від 09.07.1997р. № 307.
Відповідно до зазначеної Інструкції вимоги до форми, порядку подання, якості заповнення граф ВМД, а також випадки застосування ВМД визначені Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97р. № 574.
Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою КМУ від 09.06.1997р. № 574 вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків і зборів та інших платежів.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97р. № 307 в графі 31 ВМД «Вантажні місця та опис товарів» під номером 1 зазначається точний опис товарів, що декларуються митному органу, в графі 33 «Код товару» визначається код товару, що ввозиться згідно з УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків і зборів, що підлягають сплаті.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» та з урахуванням пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.04р. № 68.
Суд зазначає, та проти вказаного факту не заперечував відповідач, що для ввезення на територію України товару «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» до Харківської обласної митниці було подано належним чином заповнені ВМД та документи необхідні для мінного оформлення зазначеного товару. Зокрема, в графі 31 ВМД було вказано точний опис товару, що ввозиться, в графі 33 ВМД було визначено код класифікації товару (інші вироби алюмінієві) згідно з УКТЗЕД «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…», що відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф» класифікується за ставкою мита - 0%. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» операція з імпорту на територію України виробів з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків обкладається податком на додану вартість в розмірі 20 % від митної вартості товару. Позивачем було сплачено суму податку на додану вартість від митної вартості товару, який ввозився на територію України за вище зазначеними ВМД, що підтверджується штампом «Оплачено» проставленим відповідачем у відповідній графі зазначеної ВМД.
Згідно ст. 86 Митного Кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України або уповноваженим ним органом.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення та здійснення митного контролю.
В статті 313 Митного Кодексу України також зазначено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян.
Згідно пунктів 16, 23, 27 розділу 3 зазначеного Порядку «Здійснення митних процедур» при митному контролі посадові особи підрозділу митного оформлення обов'язково перевіряють правильність класифікації та кодування товарів згідно поданих документів.
При митному контролі здійснюється перевірка правильності нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильності заповнення граф 47 ВМД).
Посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про єдиний митний тариф» мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день поданням митної декларації.
Таким чином, митний орган, який здійснює контроль за митним оформленням та декларуванням товарів, зобов'язаний перевірити правильність визначення коду товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості, а також визначити суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.
В пункті 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою KM України від 09.06.97р. № 574, митний орган не приймає вантажну митну декларацію для оформлення: 1) якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідною для здійснення митного оформлення товарів; 2) якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення. Інструкції про порядок заповнення ВМД; 3)в інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформлені згідно з порядком, установленим Держмитслужбою.
Відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, прийняття ватажної митної декларації для оформлення - це закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, поставлення на ВМД штампа «Під митним контролем» та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій.
Відповідно до пункту 32 розділу 3 Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації «Завершення митного оформлення. Видача оформлених документів декларанту» завершення митного оформлення здійснюється, зокрема шляхом проставлення згідно з Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації відбитка особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення, на кожному аркуші ВМД форми МД-2, в нижній частині додаткових аркушів форми МД-3, доповнень форми МД-6 та специфікацій форми МД-8.
Суд зазначає, що подані позивачем до Харківської обласної митниці ВМД були заповнені та подані з додержанням вимог, встановлених Положенням про вантажну митну декларацію, Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97р. № 307, що підтверджується відповідними штампами та печатками проставленими відповідачем на аркушах ВМД.
Згідно положень п. 10.3 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.
Відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язані, платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому цим Законом порядку.
Суд, аналізуючи вище зазначені положення законів приходить до висновку, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджуються з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до положень п. 10.3. ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Вищевикладене свідчить про те, що в зв'язку з тим, що відповідач приймаючи ВМД та пропускаючи товар на митну територію України, погодився з кодом товарної номенклатури, що був зазначений позивачем у ВМД. Відповідно до положень п. 10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» та підп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у відповідача не було підстав для визначення позивачу, за результатами проведеної камеральної перевірки, податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб’єктами підприємницької діяльності 1731953,58 грн. з яких за основним платежем 1649479,60 грн., за штрафними санкціями 82473,98 грн. та мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності 8659767,90 грн. з яких за основним платежем 8247398,00 грн., за штрафними санкціями 412369,90 грн.
Вищевикладене свідчить про те, що податкові повідомлення № 99 та № 100 від 24.12.2010р. були прийняті Харківською обласною митницею з порушенням норм чинного в Україні законодавства, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім цього слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) митні органи є контролюючими стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Як контролюючі органи, митні органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати стосовно тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції згідно з вказаним Законом, зокрема шляхом проведення камеральних перевірок поданих платником податків декларацій.
Згідно Закону, камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Метою проведення камеральної перевірки є виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Аналізуючи вище зазначені положення закону суд приходить до висновку, що при проведенні камеральної перевірки контролюючий орган перевіряє своєчасності, достовірності, повноту нарахування та сплату податків і зборів зазначених у податкових деклараціях шляхом виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, а тому контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки не має право використовувати іншу інформацію крім податкових декларацій та самостійно розраховувати суму податкових зобов’язань.
Крім цього суд зазначає, що не можуть бути підставою нарахування податкових зобов’язань дані які не були відомі на час проведення митного оформлення товару, а саме лист Державної митної служби від 18.11.2010р. № 11/7-10.16/14267-ЕП «Щодо класифікації товарів у товарній позиції 8310 згідно УКТЗЕД».
Аналізуючи питання правильності класифікації позивачем товарів «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…», ввезених позивачем за вищезазначеними ВМД суд встановив, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України „Про Митний тариф України", із врахуванням основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Суд встановив, що підґрунтям для формування відповідачем висновку про те, що ввезений позивачем товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» слід класифікувати за товарною позицією 8310 згідно УКТЗЕД стало те, що відповідач вважає цей товар незавершеним виробом номерного знаку, який буде завершений, після нанесення на нього відомостей стосовно адміністративно-територіальної належності, порядкового номеру та серії. Такий висновок відповідачем зроблено, виходячи з аналізу Пояснень до товарної позиції 8310 згідно УКТЗЕД, де зазначено, зокрема, що деякі таблички можуть бути призначені для подальшого доповнення до наявній уже на табличці необхідної обов'язкової інформації за допомогою вставок (наприклад, вставка з індивідуальним серійним номером до таблички, що несе всю необхідну інформацію про механізм). Також, відповідач посилається на те, що Поясненнями до товарної позиції 8310 згідно УКТЗЕД встановлено, що до неї включаються аналогічні таблички та емблеми для механізмів, вимірювальних приладів, автомобілів (наприклад номерні знаки) і т.п. Проте наведені вище аргументи відповідача є необґрунтованими та не приймаються судом.
Судом встановлено, що відповідно до Пояснень до товарної позиції 8310 згідно УКТЗЕД до цієї товарної позиції не входять таблички, «етикетки», бирки та аналогічні таблички з друкованою чи нанесеною іншим способом інформацією випадкового характеру порівняно з основною інформацією, яка буде доповнена рукописанням або іншим способом. При цьому суд зазначає, що інформація, що індивідуалізує номерний знак для транспортного засобу (серія, номер, символи щодо адміністративно-територіальної належності) буде наноситись на заготівку методом штампування вже під час безпосереднього виготовлення номерного знаку, та є основною на номерному знаку, оскільки без нанесення цих даних неможливо виготовити товар – номерний знак. Суд доходить висновку, що зображення на ввезеному позивачем товарі - «Виріб з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» символів державної належності несе лише часткові дані, властиві основній інформації, що міститься на номерному знаку для транспортних засобів.
Матеріалами справи підтверджується, що Товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» не є незакінченим виробом державного номерного знаку для транспортних засобів згідно чинних ДСТУ.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 63/334-10 від 21.02.2011р. встановлено, що згідно із висновками судової товарознавчої експертизи № 659 від 15.02.2011р. товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» відповідає коду 7616999000 згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…», що був ввезений в Україну ТОВ «Світлофор» із застосуванням ВМД №№ 112974, 110001, 146380, 145681, 145064, 143649, 142582, 142378, 141642, 140889, 140376, 140250, 140067, 139970, 139721, 139596, 139416, 139171, 146418, 146110, 146013, 145650, 145535, 145302, 145091, 144822, 144367, 143934, 143487, 143315, 143276,142821, 142188, 141682, 141281, 140484 відповідає коду 7616999000 згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Товар «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» не є незакінченим виробом державного номерного знаку для транспортних засобів згідно чинних ДСТУ.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем під час митного оформлення товару «Вироби з алюмінію – заготовка для автомобільних номерних знаків…» за дослідженими під час перевірки відповідачем вантажними митними деклараціями було правильно визначено класифікацію товару за Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності – код 7616999000.
Таким чином суд встановив, що податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 99 та податкове повідомлення форми «Р» від 24.12.2010 року № 100 є незаконними та необґрунтованими.
При зазначених обставинах та здійснивши оцінку доказів, які є у справі, суд вважає, що позовні вимоги документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160–163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлофор" до Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення Харківської обласної митниці форми "Р" від 24.12.2010 року № 99 та від 24.12.2010р. № 100.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена 19 квітня 2011 року.
Суддя Панов М.М.