2-2065/07                                                    

        Р І Ш Е Н Н Я

         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                          (заочне)                                                                        

22 листопада 2007 року                                                                                        місто Маріуполь

            Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя  Донецької області у складі:

                          судді                  Попової С.А.,

                          при секретарі                      Больсуновій Г.О., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення суми боргу за договором позики, -

                                                                 В С Т А  Н О В И В :

15 липня 2006 року ОСОБА_1 передала у борг ОСОБА_2 2000 доларів США, про що була написана власноруч розписка відповідача. За цим договором позики, укладеному в письмовій формі, відповідач зобов'язався повернути борг у сумі 2100 доларів США в строк до 01 серпня 2006 року. Посилаючись на сплив терміну, обумовленого договором, необов"язковість відповідача, який ухиляється від повернення суми боргу, позивачка звернулася з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу, еквівалентну 2100 долларов США, що за курсом НБУ складає 10605грн., судові витрати пов"язані зі сплатою судового збору і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді. Крім того, просить стягнути моральну шкоду, що полягає у переживаннях і дискомфорту, погіршенні стану здоров"я внаслідок неповернення грошових сум та ін., що оцінює рівній 5000грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3, що діє за нотаріально посвідченою довіреністю, підтримала позовні вимоги в повному обсязі і надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Зазначала, що відповідач до теперішнього часу не повернув позивачці ОСОБА_1 борг.

Відповідач, будучі повідомленим належним чином про дату і час розгляду справи, в судове засідання не прибув, від нього не надходило повідомлення про причини неявки, суд за згодою сторони позивачки на підставі положень 224-226 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Вислухавши представника позивачки, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

З договору позики, укладеного 15.07.2006р. між позикодавцем ОСОБА_1і позичальником ОСОБА_2, вбачається, що позивачка надала, а відповідач отримав у борг суму, еквівалентну 2000 доларів США із зобов"язанням повернути збільшений розмір позики у сумі, еквівалентній 2100 доларів США, в строк до 01.08.2006р. Укладений договір вчинений в письмовій формі власноруч написаної розписки боржника у присутність 2 свідків (а.с. 7).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив факт позики ОСОБА_2. грошової суми, еквівалентної 2тис.дол.США, у ОСОБА_1, написання боржником власноруч розписки із зобов"язанням повернути борг у визначений сторонами строк. Ці обставини засвідчив своїм підписом в розписці відповідача.

Спір про розмір отримуваної суми позики не підлягає доказуванню, бо правочини укладені в письмовій формі і отримані відповідачем суми позики за договором не оспорюються сторонами.  

Відповідно до ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такі самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строк, обумовлений договором до 01.08.2006р., сплинув, в результаті чого позивачка  правомірно звернулася за судовим захистом порушеного права.

            Судовим розглядом встановлено, що умови договору позики не виконуються, а  відповідач, будучі повідомленим належним чином про дату і час розгляду справи, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування факту отримання ним грошових коштів у борг і свого зобов"язання за вчиненим правочином, складання власноручної розписки. А відтак  позивач правомірно вимагає стягнення суми боргу у сумі, еквівалентній 2100 доларів США, що в перерахунку на національну грошову одиницю за курсом НБУ складає 10605 гривень.

Таким чином, в ході вирішення справи встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов"язання, у зв"язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у вищезазначеній сумі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Втім, зважаючи на положення п.п. 2, 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 (з подальшими змінами), заявлені позивачкою вимоги про відшкодування моральної шкоди, спричиненої невиконанням умов договору позики, не підлягають задоволенню, бо спірні правовідносини, що виникають з договірних зобов"язань, за умови відсутності посилань у договорі на відповідальність сторін за невиконання його умов у вигляді відшкодування моральної шкоди, не передбачають такого відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 79, 81, 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою по сплаті судового збору в сумі 106грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30грн. підлягають стягненню з відповідача. В частині відшкодування витрат по оплаті судового збору щодо позовних вимог немайнового характеру у сумі 8,50грн. суд відмовляє, бо в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.     

На підставі ст.ст. 625, 1046, 1049 ГК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -                                                           

                                                                    В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  громадянина України, що проживає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1суму позики у розмірі 10605 (десять тисяч шістьсот п"ять) гривень і судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 106 (сто шість) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 (тридцять) гривень, а всього 10741(десять тисяч сімсот сорок одна) гривні. 

В задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                          Суддя _________________________С.А.Попова