Судове рішення #15140909

                                                                        

                                                                                                   Справа № 1-66\2011 рік

                                                               

                                                            Вирок

                                             іменем України

13 травня 2011 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

       головуючого судді:    Архангельського А.М.

       при секретарі :            Мирончук О.Р.

       прокурора :                  Защитинської Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тетіїв, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов’язаної, одруженої, працюючої приватним підприємцем, не судимої, жительки м. Тетіїв, вул.. Б.Хмельницького, 16-А, Київської області, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 172 КК України,

                                                       встановив:

Підсудна ОСОБА_1, згідно з свідоцтвом № 23490170000001368 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, зареєстрована Тетіївською РДА 04.11.1993 року та взята на облік Тетіївською МДПІ, як приватний підприємець та платник податків і здійснює підприємницьку діяльність у вигляді роздрібної торгівлі продуктами харчування та алкогольними напоями у власному продуктовому магазині, який розташований в м. Тетієві, по вул. Б.Хмельницького,16-А, Київської області.

При здійснені підприємницької діяльності підсудна, будучи службовою особою, що наділена організаторсько-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в тому числі щодо прийняття на роботу та звільнення працівників, умисно з метою ухилення від сплати передбачених Законами України "Про податок з доходів громадян", "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" обов’язкових податків, зборів, страхових внесків та платежів до управління ПФУ у Тетіївському районі, Тетіївського районного центру зайнятості та Ставищенського відділення виконавчої дирекції Київського обласного фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, умисно грубо порушила законодавство України про працю.

Так, 23.11.2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи у власному магазині, за адресою м. Тетіїв, вул. Б.Хмельницького, 16-А за усною домовленістю з потерпілою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є матір'ю трьох неповнолітніх дітей до 14 років, синів: Олександра-11.08.1977 року народження, Євгенія - ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6, прийняла її працювати продавцем у вказаний магазин, без оформлення трудового договору.

Далі, продовжуючи свою злочинну діяльність підсудна ОСОБА_1 перебуваючи у вказаному магазині15.11.2010 року за усною домовленістю з місцевою жителькою потерпілою ОСОБА_4 прийняла її працювати продавцем у даному магазині без оформлення трудового договору.

Тетіївською міською радою визначено щоденний графік роботи магазину з 08:00 год. до 23. 00 год., без обідньої перерви та вихідних днів. Підсудна ОСОБА_1 встановила ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заробітну плату в розмірі 50 гривен в день.

Відповідно до укладених з грубим порушенням трудового  законодавства України вказаних домовленостей при здійсненні реалізації продуктів харчування та алкогольних напоїв, належних підсудній, потерпіла ОСОБА_2 виконувала роботу продавця в магазині, який розміщений в м. Тетіїв, вул. Б.Хмельницького, в період з 23.11.2009 року по 15.11.2010 року, а потерпіла ОСОБА_4Л з 15.11.2010 року по 25.01.2011 рік.

Таким чином, в порушенні ст.24. ст.94 КЗпП України, ч.2 ст. Закону України "Про оплату праці" підсудна ОСОБА_1  з найнятим працівниками потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у письмовій формі трудовий договір не уклала, табель робочого часу не вела, не складала відомості про нарахування та виплату заробітної плати найманому працівнику та не здійснювала відповідні відрахування до фондів обов’язкового державного соціального страхування

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою в пред’явленому їй звинуваченні визнала частково та суду пояснила, що в її магазині продавцем працювала лише ОСОБА_2П, з якою вона не укладала трудовий договір по її проханню. Інколи продавця ОСОБА_2 підміняла на робочому місці її мати ОСОБА_4, з якою також не укладався трудовий договір. Заробітна плата не видавалася, по скільки була усна домовленість про право продавця в рахунок оплати, брати з магазину щоденно товарів на 50 гривен. Позовних вимог не визнає, так як вважає, що продавці викрали товарів з магазину на значно більшу суму.

Крім часткового визнання своєї вини підсудною ОСОБА_1 її винність у вчиненні злочину підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що вона працювала продавцем  у магазині ОСОБА_1 з 23.11.2009 року по 15.11.2010 року, без належного оформлення, заробітну плату вона отримала товаром один раз в перший місяць роботи в сумі 1500 гривен. Іншої зарплати не отримувала, так як в магазині постійно була недостача. Також не отримувала заробітну плату її мати, яка також працювала в магазині без оформлення по 25.01.2011 року. Цивільний позов підтримала;

- показами потерпілої ОСОБА_4, яка в своїх показах підтвердила покази дочки і крім того суду пояснила, що за час роботи вона зарплати товарами не брала;

- показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3,ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 працювали продавцями у магазині ОСОБА_1, спочатку дочка а потім мати, зі слів продавців вони працювали без оформлення;

- актом перевірки № 10-34-118\6 від 09.02.2011 року про те, що в магазині, який належить ФОП ОСОБА_1 та розташований в м. Тетіїв по вул. Б.Хмельницького, 16-А, працювали два найманих продавці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без оформлення трудових договорів;

- довідками –№690\05 від 22.02.2011 року, № 05\01-24 від 23.02.2011 року, № 126\9\170 від 23.02.2011 року про те, що ФОП ОСОБА_1 реєстрація трудових договорів з найманими працівниками не проводилась, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в трудових стосунках з ОСОБА_1 не перебували, податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників до бюджету не перераховувався (а.с.27,29,31);

- копіями свідоцтв про народження про те, що потерпіла ОСОБА_2 є матір'ю  3-х дітей, які не досягли 14 річного віку (а.с. 85-87);

Про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.91).

Таким чином, аналізуючи установлені і повірені судовим слідством докази суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена і її дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 172 КК України, так як вона допустила грубе порушення законодавства про працю, яким є на думку суду робота найманих працівників без укладення трудового договору і фактично позбавлення їх соціального захисту. Вище названі грубі порушення трудового законодавства були допущені до працівника, яка має дітей до 14 років.

Вибираючи покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винної, яка до кримінальної відповідальності притягувалася вперше,  позитивно характеризується, частково визнала вину і вважає, що покарання повинно бути у вигляді штрафу.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову суд, відповідно до вимог ст.,ст.95,107,115-117 КЗпП України вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16320 гривен підлягають частковому задоволенню в сумі 14820 гривен, оскільки потерпіла ОСОБА_2 визнала, що в перший місяць роботи вона отримала зарплату продуктами на 1500 гривен.

Що стосується відшкодування моральної шкоди в сумі 16320 гривен, то в задоволення цих вимог слід відмовити, по скільки позивачка ОСОБА_2 не навела суду переконливих доказів про те, що підсудна приймаючи її на роботу без укладення трудового договору, змусила її морально страждати, що привело до втрати нормальних життєвих зв’язків. Крім вище вказаних обставин суд вважає, частково винною в ситуації що склалася і потерпілу, яка в судовому засіданні визнала факт домовленості з підсудною  про роботу без укладення трудового договору.

Керуючись ст. 323 ,ст. 324  КПК України ,суд

                                                    засудив:

ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172 КК України до 1000 (однієї тисячі) гривен штрафу.

           Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_1 не вибирати.

           Строк відбуття покарання рахувати засудженій ОСОБА_1В з часу звернення вироку до виконання.

            Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки м. Тетіїв, вул.. Б.Хмельницького,16-А, Київської області, приватного підприємця на користь ОСОБА_2 14820 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривен матеріальної шкоди.

           Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб з моменту його оголошення.

              Суддя                   А.М.Архангельський.                              



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація