Справа № 2-о-23/11р./1222

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року                                          Попаснянський районний суд Луганської області

в складі:  головуючого судді                           Закопайло В.А.                   

                при секретарі                                    Талько І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

07 серпня 2010 року у м.Лисичанську Луганської області помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири №4 житлового будинку №12 по вул..Ушакова в м.Лисичанську Луганської області, яка належала останньому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.1992р., посвідченого Лисичанським державним нотаріусом (реєстровий №2-7291). При цьому, 04 жовтня 1993 року ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений Лисичанською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-6296), за змістом якого належну йому квартиру №4 житлового будинку №12 по вул..Ушакова в м.Лисичанську Луганської області він заповідав заявнику.

Посилаючись на вищезазначені обставини заявник в поданій заяві зазначає, що під час звернення до Лисичанської державної нотаріальної контори державним нотаріусом було встановлено, що заповіт був складений державною українською мовою на прізвище «Міхлік», тоді як відповідно до правовстановлюючого документу –паспорта заявника –її прізвище зазначено як «Михлик», хоча інші анкетні відомості заявника –ім’я та по-батькові «Олена Олексіївна» - в повному обсязі співпадають з аналогічними анкетними відомостями. При цьому, у зв’язку з встановленими нотаріусом розбіжностями в написанні прізвища заявника, в дійсний час вона позбавлена можливості на підставі заповіту отримати свідоцтво про право на спадщину. А тому заявник в поданій заяві просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу - заповіту, посвідченого 04 жовтня 1993 року Лисичанською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-6296), укладеного на ім’я «Міхлік Олени Олексіївни»саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2.

До початку розгляду справи по суті з боку представника заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

Представник зацікавленої особи –МП «УЖКГ» м.Лисичанська –заявлені вимоги визнав обґрунтованими, справу просив розглянути без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним заяву задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України судом встановлюються факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я та по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Із наданих заявником доказів (а.с.5-27) судом встановлено, що дійсно 07 серпня 2010 року у м.Лисичанську Луганської області помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири №4 житлового будинку №12 по вул..Ушакова в м.Лисичанську Луганської області, яка належала останньому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.1992р., посвідченого Лисичанським державним нотаріусом (реєстровий №2-7291). При цьому, 04 жовтня 1993 року ОСОБА_2 склав заповіт, який був посвідчений Лисичанською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-6296), за змістом якого належну йому квартиру №4 житлового будинку №12 по вул..Ушакова в м.Лисичанську Луганської області він заповідав заявнику.

Також судом встановлено, що відповідно до основного правовстановлюючого документа –паспорта громадянина України –прізвище, ім’я та по-батькові заявника зазначені як ОСОБА_1. При цьому під час складання заповіту, який був складений державною українською мовою, прізвище, ім’я та по-батькові заявника зазначені як ОСОБА_3, що в дійсний час позбавляє заявника можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

При таких обставинах суд прийшов до висновку, що заявлені заявником вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212-215,256,259,292-294 ЦПК України, суд –

Вирішив:

Заяву задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності заповіту, посвідченого 04 жовтня 1993 року Лисичанською державною нотаріальною конторою (реєстровий №1-6296), укладеного на ім’я «Міхлік Олени Олексіївни»саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області через Попаснянський райсуд.

Суддя: