Справа № 2-151/2011 р.

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.04.10 року, Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1.,

при секретарі -ОСОБА_2,

за участю представника позивача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 районної у м. Луганску ради про визнання права користування земельною ділянкою,  -   

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування  якого вказав, що 12.07.1994 р. року рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 районної ради депутатів йому була надана земельна ділянка за адресою: м. Луганськ, пров. 2-й  Тєкстільщіків, 31, площею, 600,0 кв.м. під забудову житлового будинку. 25.07.1994 р. Управлінням архітектури містобудівництва м. Ворошиловграда йому було видано акт відводу земельної ділянки на загальну площу 600,0 кв.м., під індивідуальне будівництво житлового будинку. В подальшому позивачем на цій ділянці було закладено фундамент під будівництво житлового будинку і встановлено огорожу. 24.05.07 року він звернувся до виконкому ОСОБА_6 районої в м.Луганську ради у відділ землеустрою з заявою про приватизацію зазначеної земельної ділянки, але йому було відмовлено, у зв’язку із тим, що рішенням ОСОБА_6 районної у м. Луганску ради за № 37/58 від 23.03.06 р. ця земельна ділянка віддана іншій особі - ОСОБА_5.

Позивач, вважає, що відповідачем ОСОБА_6 районною у м. Луганску радою було порушено його права, оскільки ОСОБА_6 районна у м. Луганску рада без прийняття рішення про припинення користування ним земельною ділянкою, прийняла нове рішення, яким передала ділянку іншій особі - відповідачу ОСОБА_5, тому просить визнати незаконним рішення ОСОБА_6 районної у м. Луганську ради за № 37/58 від 23.03.06 р. «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_5 за адресою: м. Луганськ, пров. 2-й  Тєкстільщіків, 31 та визнати право користування на земельну ділянку за ОСОБА_7 згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 районної ради депутатів від 12.07.1994 р..

          У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило, тому судом, відповідно до ст.169, ст.224 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

          Представник третьої особи Управління держкомзему у м. Луганськ Луганської області у судове засідання не з’явивсяся, але надав заяву з проханням розглядати справу без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. 

Підстави припинення права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою визначені ст.ст.140,141 ЗК України, а підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку та порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства визначені ст. ст. 143,144 ЗК України.

Згідно з п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадянина та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органов виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до  ч. 5 ст. 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 районної ради депутатів  від 12.07.1994 р. за №107/6 року ОСОБА_4 була надана земельна ділянка за адресою: м. Луганськ, пров. 2-й  Тєкстільщіків, 31, площею, 600,0 кв.м. під забудову житлового будинку.

25.07.1994 р. Управлінням архітектури містобудівництва м. Ворошиловграда ОСОБА_4 було видано акт відводу земельної ділянки на загальну площу 600,0 кв.м., під індивідуальне будівництво житлового будинку.

Позивачем сплачувався земельний податок на землю, що підтверджується довідкою наданою Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Луганська, згідно до якої станом на 31.12.09 р. за ОСОБА_8 заборгованості по сплаті земельного податку немає.

Рішенням ОСОБА_6 районної у м. Луганску ради за № 37/58 від 23.03.06 р. надано згоду ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, 0060 га у межах, визначених викопіюванням з плану м. Луганська, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: м. Луганськ, пров. 2-й  Тєкстільщіків, 31, тобто на спірну земельну ділянку.

За таких обставин, оскільки рішенням ОСОБА_6 районної у м. Луганску ради № 37/58 від 23.03.06 р. «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_5 ради було порушено встановлений законом порядок надання у користування земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка вже перебуває у користуванні позивача і рішення про припинення права користування позивачем спірною земельною ділянкою не  приймалось, суд вважає, що рішення ОСОБА_6 районної у м. Луганську ради ради № 37/58 від 23.03.06 р. слід визнати незаконним та визнати право користування на спірну земельну ділянку за ОСОБА_4 згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 районної ради депутатів від 12.07.1994 р. за №107/61 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,15,130,174,175,209-210,213-215 ЦПК України, ст. 116, 140, 141, 143, 144, 152, 155, 158 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати незаконним рішення ОСОБА_6 районної у м. Луганську ради за № 37/58 від 23.03.06 р. «Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_5 за адресою: м. Луганськ, пров. 2-й  Тєкстільщіків, 31.

Визнати за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою за адресою: м.Луганськ, пров. 2-й  Тєкстільщіків, 31,  згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 районної ради депутатів від 12.07.1994 р. за №107/61 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                          Родіонов С.О.