Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1253/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Савельєва О.В.

44                                                                                     Доповідач Авраменко  Т. М.   

УХВАЛА

 Іменем України

12 травня 2011 року Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                               головуючої судді :  Авраменко Т.М.

                                                  суддів:  Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

                                   при секретарі :  Слюсаренко Н.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення Знам’янського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 24 березня 2011 року  в справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд  з позовом  до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, третя особа ЖЕК №1 м.Знам’янка.

Зазначала, що з відповідачем перебувала в шлюбі з 21 липня 1995 року. Після реєстрації шлюбу проживає і зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1. В квартирі значаться зареєстрованими відповідач, їх неповнолітній син ОСОБА_4, 1995 року народження та її син від першого шлюбу ОСОБА_5, 1990 року народження.  В зв’язку із зловживанням відповідачем спиртними напоями 13 травня 2002 року шлюб між ними розірвано. З травня 2002 року відповідач, забравши свої особисті речі , перейшов на постійне місце проживання до матері в будинок АДРЕСА_2. З 2002 року відповідач в квартирі не проживає, його речей там немає, витрати по її утриманню не несе.

Просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням у зв’язку з вибуттям на інше постійне місце проживання та зняти його з реєстраційного обліку.

       Рішенням Знам’янського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 24 березня 2011 року в задоволенні позову   відмовлено. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт вибуття відповідача на постійне місце проживання в інше жиле приміщення.

       В апеляційній скарзі позивачка просить  скасувати рішення суду першої інстанції, постановлене з порушенням та неправильними застосуванням норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неналежно оцінив докази ,що призвело до неправильного вирішення справи.  

        В засіданні апеляційного суду позивач та її представник  підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалити нове рішення про задоволення позову, а представники відповідача просили її відхилити, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки ухвалене судом першої інстанції рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержано, а доводи апеляційної скарги не є істотними (стаття 308 ЦПК).

       Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення  суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Позивач просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки вибув на постійне місце проживання в квартиру своєї матері.

Відповідно до правил ст.71,72 ЖК наймач або члени його сім’ї  можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо  вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

У разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член  сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття (ч.2 ст.107 ЖК України).

          Як  встановлено судом і підтверджується матеріалами  справи,  наймачем двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 з 13 грудня 1988 року є відповідач ОСОБА_3 (а.с.74).

        Після реєстрації шлюбу з 08 серпня 1995 року в квартирі зареєстрована позивач.  13 травня 2002 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.36). Позивачка  підтвердила факт не проживання її в спірній квартирі з 2002 року по червень 2008 року.

Доводи позивача про вибуття відповідача із спірної квартири на постійне  проживання в інше жиле приміщення спростовуються відсутністю у відповідача та його покійної матері на праві власності іншого жилого приміщення (а.с.37,88), укладення саме з відповідачем договору найму у 1988 році (а.с.74), договору про надання послуг на утримання будинку, споруд та прибудинкової території в 2005 році (а.с.81), договору на обслуговування міською аварійною службою в 2007 році (а.с.71), направлення йому на адресу спірної квартири поштової кореспонденції, яку він отримав (а.с.77-80,87).

Зазначеним доказам суд дав належну оцінку і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Безпідставними також є посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував надані позивачкою акти (а.с.8-10,38-44) про не проживання відповідача в квартирі, оскільки відповідно до ст.212 ЦПК України в рішенні суду відображений результат оцінки зазначених актів з наведенням відповідних мотивів. Зокрема, суд встановив, що з 1998 року відповідач працював машиністом із змінним режимом роботи: півмісяця перша зміна, півмісяця друга зміна,з 2009 року захворів і тривалий час перебував на лікуванні, з серпня 2009 року - інвалід другої групи, на час розгляду справи - інвалід третьої групи, що виключало його можливість постійного знаходження у квартирі. Крім того, свідки, які підписали зазначені акти, зокрема ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили, що акти складались позивачем,квартиру вони не оглядали, про вибуття відповідача на постійне місце проживання в інше жиле приміщення їм нічого невідомо.

      За таких обставин суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку про відсутність належних та достовірних доказів вибуття відповідача із спірної квартири на постійне місце проживання в інше жиле приміщення.

      В межах заявлених позовних вимог та  доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

       Керуючись  ч.1 п.1 ст.307,ст.308, ч.1 п.1 ст.314,ст.315  ЦПК України, колегія суддів,

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Знам’янського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 24 березня 2011 року  залишити без зміни.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної  сили.

               Головуюча суддя:

                                    судді: