Судове рішення #15139710

      

Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палата з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

                    головуючого: Іващука В.Я.

                    суддів: Баглика С.П., Полюховича О.І.                    

з участю прокурора: Криворучка А.О.

захисника ОСОБА_1

засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

          розглянула 10 травня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляціями, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_3 на вирок Володимирецького районного суду від 18 лютого 2011 року.

          Цим вироком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, військовозобов’язаний, до арешту працював у ТЗОВ «Димаро-Вуд»с. Хиночі, Володимирецького району, Рівненської області, раніше не судимий,

 

- засуджений  за ч.2 ст.121 КК України на вісім років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, народжений та мешканець АДРЕСА_2, освіта середня, не одружений, не військовозобов’язаний, до арешту працював у ТЗОВ «Димаро-Вуд»с. Хиночі, Володимирецького району, Рівненської області, раніше не судимий,

 

- засуджений за ч.2 ст.121 КК України на сім років позбавлення волі.

  

За наведених у вироку суду обставин, 18 травня 2009 року біля 03 години 30 хвилин на лісовій дорозі поблизу с. Хиночі Володимирецького району Рівненської області ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи в групі осіб, умисно, протиправно, під час сварки із ОСОБА_6, що виникла на ґрунті неприязних відносин, почергово нанесли потерпілому по декілька ударів кулаками рук та ногами в область голови та тулубу, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння із якими ОСОБА_6 був доставлений та госпіталізований у Володимирецьку центральну районну лікарню.    

В поданих на вирок суду апеляціях:

- засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та не обґрунтованим. Зазначає, що має місце невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи; наявне істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. В частині міри покарання має місце невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину. Вирок суду побудовано на суперечливих доказах. Судом першої інстанції не було взято до уваги те, що всі докази які були добуті на досудовому слідстві, були отримані з порушенням закону, судове слідство по даній справі проведене не об’єктивно та упереджено. Просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок;

- захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2  вважає вирок суду незаконним з таких підстав: проведення досудового слідства із порушенням процесуальних норм, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що в порушення ст.319 КПК його підзахисному не було надано останнє слово, що є порушенням його права на захист, передбачене ч.10 ст.263 КПК України. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;

-          засуджений ОСОБА_3, вважає вирок суду незаконним і таким що підлягає до скасування через невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи. Покликається на те, що суд прийняв до уваги лише показання потерпілого, які є суперечливими між собою, а його показання, про непричетність до вчинення злочину, до уваги не вз’яв. Просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину. В доповненнях до апеляції (т.2, а.с.230) засуджений просить вирок суду скасувати у зв’язку з тим, що йому не було надано слово у судових дебатах, що є істотним порушенням кримінально –процессуального законодавства.

          Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, захисника ОСОБА_1, які просили вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити з підстав наведених у апеляціях, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши доводи викладені у апеляціях та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що подані у справі апеляції до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

          Висновок суду про винність засуджених у вчиненні інкримінованого їм злочину ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, яким судом дана повна та всебічна оцінка.

Сам засуджений ОСОБА_2, будучи допитаним на досудовому слідстві неодноразово стверджував, що вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину він визнає повністю та щиро кається. При цьому він пояснив, що дійсно   умисно наніс потерпілому один удар кулаком правої руки в ліву сторону обличчя, один удар правою ногою в правий бік тулубу та один удар ногою в лівий бік тулубу, один удар ліктем правої руки у верхню частину спини та один удар кулаком  правої руки в задню частину шиї (т.1, а.с.114-117 та а.с.160-162).   

Наведені показання засудженого об’єктивно узгоджуються з протоколом відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього де ОСОБА_2 добровільно розказав та показав на місці про механізм вчинення ним даного злочину (т.1, а.с.117-124). При проведенні названих слідчих дій засуджений стверджував, що показання він дає добровільно без будь-якого тиску з боку слідчого чи інших осіб.

Засуджений ОСОБА_7 під час допиту на досудовому слідстві також повністю визнавав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та показав, що дійсно він та ОСОБА_2 наносили удари в різні частини тіла потерпілого ( т.1, а.с.136-139, 160-170).

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_7 добровільно розказав та показав на місці про механізм вчинення ним разом з ОСОБА_2 даного злочину (т.1, а.с.143-149).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, показали, що вони були присутні як поняті під час відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Під час проведення даної слідчої дії засудженні добровільно розказували та детально показували на місці про механізм нанесення ними  тілесних ушкоджень потерпілому. При цьому ніхто жодного тиску на них не чинив.

Наведені показання об’єктивно узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6, який ствердив, що саме засудженні наносили йому удари руками та ногами в різні частини тіла. Свої показання потерпілий ствердив під час проведення відтворення обстановки та обставин події із засудженими та при очній ставці з ними.

За  таких обставин, твердження засудженого ОСОБА_2 про здійснення на нього тиску з боку працівників міліції під час проведення слідчих дій не відповідає дійсності.

Згідно висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 164 від 31 грудня 2010 року зовнішні ушкодження на голові (які є слідами неодноразового прикладання сили, що і обумовило виникнення черепно-мозкової травми) не можна розглядати окремо від перелому кісток черепа та внутрішньо-черепних травматичних проявів, оскільки кожний удар в ділянку голови, незалежно від того, куди і чим він наносився ( рукою, ногою, палицею чи іншим травмуючим предметом), посилював дію попереднього, призводив до настання чи відновлення внутрішньо-черепної кровотечі, поширення ліній перелому, травматиризації  головного мозку та створював реальну небезпеку для життя. Заподіяна ОСОБА_6 травма голови у вигляді наскрізного перелому кісток черепа, епідуральної гематоми, крововиливів на обличчі  тощо, по критерію небезпеки для життя в момент спричинення, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Висновком наведеної експертизи підтверджується той факт, що саме від нанесених спільних ударів засудженими, потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Дії засуджених за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні виду та міри покарання, засудженим суд належним чином врахував тяжкість вчиненого ними злочину, їх особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують вину, в тому числі і ті на які покликаються апелянти.

Згідно протоколу судового засідання засудженим надавалося слово в судових дебатах та останнє слово (т.2, а.с.202-203).

За таких обставин, підстав для зміни вироку суду, колегія суддів не знайшла.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

                                        У Х В А Л И Л А :

Вирок Володимирецького районного суду від 18 лютого 2011 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а подані у справі апеляції –без задоволення.

Головуючий:

Судді:

Копія вірна: судя-доповідач                                           Іващук В.Я.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація