У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді: Хилевича С.В.
суддів: Шеремет А.М., Рожина Ю.М.
при секретарі судового засідання Панас Б.В.
за участю ОСОБА_1 і представників: ОСОБА_2 - ОСОБА_3; ОСОБА_1 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнівського районного суду від 17 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рокитнівської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1, Комунальне підприємство „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”; про визнання права власності на житловий будинок,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рокитнівського районного суду від 17 березня 2011 року ОСОБА_2 в задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, позивач подав апеляційну скаргу, де покликався на незастосування місцевим судом норми матеріального права, яка підлягала застосуванню.
На обґрунтування скарги зазначалося про помилковість твердження суду щодо відсутності доказів відповідності будівництва спірного будинку будівельним нормам і правилам. Оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1035 „Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинку з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт” вимагають складення висновку про технічний стан будинку, спорудженого до 5 серпня 1992 року, а спірний будинок фактично введено в експлуатацію не пізніше 1970 року, тому вважав, що цей нормативний акт застосовується лише до будинків, побудованих лише до зазначеної дати. Натомість до спірного будинку ця дата враховуватися не може, а тому такий технічний висновок не потрібен.
З наведених міркувань просить скасувати рішення Рокитнівського районного суду від 17 березня 2011 року і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2, підтримавши апеляційну скаргу, уточнив про необхідність висновку про технічний стан спірного будинку. При цьому надав пояснення в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідач та Комунальне підприємство „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”, бувши належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Справа №22-930-11 Головуючий у суді 1 інстанції: Феха Т.С.
Категорія: 5. 6 Суддя-доповідач у апеляційному суді: Хилевич С.В.
ОСОБА_1 і її представник, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, посилалися на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи апелянта, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Залишаючи без задоволення вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що обставина порушення права позивача не встановлена. Крім того, фактичних даних про відповідність спірного житлового будинку будівельним нормам і правилам здобуто не було, а тому й законні підстави для визнання права на самочинне будівництво відсутні.
Погоджуючись з правильністю досягнутих судом попередньої інстанції висновків, колегія суддів виходила з такого.
З довідки №5646, виданої 27 жовтня 2008 року Рокитнівською сільською радою (а.с. 40), вбачається, що будинок АДРЕСА_1 на підставі записів погогосподарської книги №22, особовий рахунок НОМЕР_1, рахувався за ОСОБА_7 до 24.02.2004 року.
Зміст рішення виконавчого комітету Рокитнівської сільської ради від 24 лютого 2004 року №31 свідчить про те ж саме, тобто про ліквідацію особового рахунку НОМЕР_1 в по господарській книзі №22 на будинок ОСОБА_7, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 39).
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_2 зазначав про те, що спірний будинок він та його дружина, яка в спорі виступила як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, придбали у ОСОБА_7 за 5 000 гривень. В зв’язку з цим та враховуючи те, що земельна ділянка, на якій розміщений будинок, належить йому на праві приватної власності, вважав, що він набув права на це самочинне будівництво.
В засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що спірний будинок належав до суспільної групи колгоспного двору і так обліковувався в погосподарських книгах органу місцевого самоврядування. Зі слів осіб, які беруть участь у справі, з’ясовано, що спірний будинок побудовано не пізніше 1970 року, а особи, які його будували, не встановлені.
Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України –на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Висновок будівельно-технічної експертизи від 18.02.2011 року №58 свідчить про те, що стан спірного будинку є незадовільним, а прибудови –ветхим (а.с. 93-103).
Очевидним є те, що особовий рахунок ОСОБА_7 як правова підстава законності користування спірним будинком ліквідований у 2004 році, тому її право на цей будинок слід вважати тоді ж припиненим.
Про законність набуття ОСОБА_2 права на спірний будинок будь-яких доказів в судовому засіданні представлено не було. Визнаючи, що будинок збудовано в порядку будівництва суспільною групою колгоспним двором до 1970 року включно, без його будь-якої участі в будівництві, позивач наполягає і на його самочинності, вказуючи про належність йому речових прав на земельну ділянку, де він розташований.
В той же час, він же зазначає про набуття спірного нерухомого майна під час шлюбу з ОСОБА_1, яка в судовому засіданні заперечила проти позову, покликаючись на те, що будинок є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже виявляється, що між ОСОБА_2 і третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, існує цивільно-правовий спір з цього приводу.
Помимо того, 9 вересня 2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1035 „Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт”.
Зазначена обставина свідчить про те, що позивач не позбавлений повноважень звернутися до відповідних державних органів за вирішенням свого питання в порядку, передбаченому цим підзаконним актом.
Рішення ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі. Апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рокитнівського районного суду від 17 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: