П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Оніпко О.В.,
суддів Григоренка М.П., Малько О.С.
при секретарі Омельчук А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду від 24 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»за 2009 рік, -
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Здолбунівського районного суду від 24 березня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року в розмірі 1240 грн 20 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на постанову суду відповідач вказує на її незаконність. Зазначає, що всі кошти отримані із Держбюджету на ці цілі виплачені дітям війни, а тому вважає свої дії правомірними. Просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві в позові.
Колегія суддів відповідно до ч.1 ст.195 КАС, переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено , що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому суд обґрунтовано врахував, що Законом України „Про державний бюджет на 2009 рік” не передбачено обмежень чи зупинення дії положень про соціальні виплати, визначених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому нарахування та виплата у 2009 році позивачу підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм цього Закону.
Із урахуванням зазначеного суд прийшов до правильного висновку, що з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачу надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд обґрунтовано відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування’’, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про те, що у 2009 році підвищення до пенсії дітям війни здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р., і його розмір відповідно до п. 8 даної постанови становить 49 грн. 80 коп. не заслуговують на увагу, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачу.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
________________________________________________________________________________________
Справа №22-а-1076/2011р. Головуючий в суді 1 інст. Бондаренко Н.В..
Суддя-доповідач –Боймиструк С.В.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахуванні та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачу конкретну суму надбавки до пенсії підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів.
В решті судове рішення відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198,201,207,254 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Здолбунівського районного суду від 24 березня 2010 року - змінити, виключивши із резолютивної частини постанови слова «в розмірі 1240 грн. 20 коп.».
В решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили .
Головуючий:
Судді: