24.03.2011
Справа № 22-1487/2011р. Головуючий в 1 інстанції:
Кузьміна О.І.
Категорія 51
Доповідач: Кузнєцова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.А.
суддів Приходько Л.А.
Полікарпової О.М.
при секретарі Романовій Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Таврійський»виконавчого комітету Херсонської міської ради про скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2011 року позов задоволено частково.
Наказ директора комунального підприємства «Таврійський»виконавчого комітету Херсонської міської ради № 57 від 01.03.2010 року про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани –визнано незаконним та скасовано.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з комунального підприємства «Таврійський»виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. Стягнуто з комунального підприємства «Таврійський»виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ТУ ДСА України в Херсонській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині відмови у скасуванні наказу № 72 від 11.03.2010 року, відшкодуванні моральної шкоди та витрат на правову допомогу, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального закону.
В письмових запереченнях КП «Таврійський»виконавчого комітету Херсонської міської ради спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить залишити його без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 21.05.2007 року на посаді провідного економіста з праці та заробітної плати комунального підприємства «Таврійський»виконавчого комітету Херсонської міської ради та була членом профспілкової організації підприємства.
Наказом відповідача № 72 від 11.03.2010 року за порушення трудової дисципліни на ОСОБА_3 було покладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а саме, позивачем не виконано вимоги наказу № 53 від 24.02.2010 року «Про усунення порушень трудового законодавства на підприємстві»та п. 1 наказу № 67 від 04.03.2010 року «Питання колективного договору». Провідний економіст з праці та заробітної плати ОСОБА_3 відмовляється від ознайомлення з наказами директора.
Відповідно до ст.ст. 147, 149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується до працівника за порушення трудової дисципліни, при цьому враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
Відповідно наказу № 53 від 24.02.2010 року провідному економісту з праці та заробітної плати ОСОБА_3 було доручено до 04.03.2010 року розробити проекти змін до нормативних актів підприємства для усунення порушень трудового законодавства, виявлених перевіркою головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області та до 05.03.2010 року подати директору підприємства звіт про виконання завдань.
Згідно п. 1 Наказу від 04.03.2010 року № 67 «Питання колективного договору»провідному економісту з праці та заробітної плати ОСОБА_3 до 05.03.2010 року включно було доручено отримати у виконавчому комітету Суворовської міської ради екземпляр колективного договору, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом КП «Таврійський», за зробити завірену його фотокопію.
Крім того, провідний економіст з праці та заробітної плати ОСОБА_3 відмовилась від ознайомлення з наказами директора.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно вищезазначеним наказам на ОСОБА_3 покладено обов’язкі щодо їх виконання в межах компетенції посадових осіб, що їх видали, а саме директора та головного інженера (посадова інструкція головного інженера КП «Таврійський»та Статут), накази відповідають покладеним на неї трудовим обов’язкам провідного економіста з праці та заробітної плати та зазначають строки їх виконання.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_3 допустила порушення трудової дисципліни, а саме невиконання та неналежне виконання з її вини покладених на неї трудових обов’язків, письмові пояснення надати відмовилась.
Вказаний висновок суду також підтверджується поясненнями представника відповідача, доповідною запискою головного інженеру ОСОБА_4 від 09.03.2010 року, головного бухгалтера ОСОБА_5 від 10.03.2010 року, актом про відмову у ознайомленні з наказом № 67 від 04.03.2010 року, актом про відмову у наданні пояснювальної записки або пояснень від 11.03.2010 року, яким суд дав належну оцінку.
Положенням ч. 2 ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Відповідно до ст. 39 вказаного закону, рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованою, у разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу.
Оскільки діючим законодавством не визначено термін, протягом якого виборний орган первинної профспілкової організації повинен розглянути подання адміністрації підприємства щодо притягнення члена такого виборного органу до дисциплінарної відповідальності, у такому випадку суд правильно застосував положення ч. 8 ст. 8 ЦПК України і за принципом аналогії –закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч. 1 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якою встановлено 15-денний термін розгляду виборним профспілковим органом подання адміністрації про звільнення працівника.
Виходячи із наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що наказ № 72 від 11.03.2010 року відповідає вимогам ст. 147 КЗпП України, застосований відповідним органом згідно ст. 147-1 КЗпП України, з дотриманням строків та порядку дисциплінарного стягнення ( ст. ст.148, 149 КЗпП України).
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не доведено наявності пов’язаних з накладенням на неї дисциплінарного стягнення моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, які б вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, та могли бути підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди згідно зі ст. 237-1 КЗпП України.
Згідно статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
З доданої до матеріалів справи довіреності убачається, що ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_6 представляти її інтереси у всіх судових органах.
У матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що ОСОБА_6 за законом має право на надання правової допомоги.
Оскільки суду не надано доказів того, що ОСОБА_6 має право за законом на надання правової допомоги, таку правову допомогу вона надавала як представник позивача, тому підстави для присудження з відповідача компенсації понесених позивачем витрат відсутні.
В іншій частині рішення суду не оскаржено, тому предметом розгляду в суді апеляційної інстанції не було.
Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді