Справа № 2-1316/723/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.Пустомитівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді:ОСОБА_1

при секретарі:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

 В Пустомитівський районний суд звернулася із позовом ОСОБА_3, в якому просить суд визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка померла 18.01. 2010 року.

В поданій позовній заяві позивачка покликаються на те, що  18.01. 2010 р. відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_5, яка являється бабцею гр.. ОСОБА_3, яка на момент смерті постійно проживала ІНФОРМАЦІЯ_1, квартирі № 2 по вул. Привокзальній в м. Пустомити Львівської області. Спадкодавець за час свого життя своїм майном не розпорядилася, а тому спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємцем за законом в порядку представлення є онука померлої ОСОБА_3, яка спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові ОСОБА_6, якби він був живим на час відкриття спадщини, тобто внука на час відкриття спадщини після смерті бабці представляла свого померлого батька, який помер скоріше від своєї матері.

А тому єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину є ОСОБА_3, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто вона дотримавшись вимог п. 3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину, про що свідчать відмітки в паспорті позивачки та довідка надана органом місцевого самоврядування, про те спадкоємиць за законом, що проживав разом з спадкодавцем в спадковій квартирі на момент її смерті та продовжує проживати в ньому по теперішній час, що є підставою для звільнення її від сплати держмита за спадкову квартиру. Підставою так вважати є Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування" де в п. 29 зазначено, що при обчисленні судового збору не береться до уваги вартість успадкованого майна, про яке зазначено в п. 16 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 „Про державне мито".

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому вона складається з приватизованої квартири № 2 в будинку № 9, що розташований по вулиці Привокзальній в м. Пустомити Львівській області, яка належить спадкодавцеві та позивачу на праві приватної сумісної власності.

Підтверджуючим фактом належності спірного майна є технічний паспорт на приватизовану квартиру, складений Обласним КП ЛОР „БТІ та ЕО" 20.10.2006р., та свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане ВАТ „Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів'" 26.01.2006р., яке зареєстроване обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 27.12.2006р. за реєстраційним № 17323325.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 „Про судову практику у справах про спадкування"' де в ч. 12 зазначено, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, і для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

А тому, у випадку коли є лише два співвласника яким належить майно на праві спільної сумісної власності, і після смерті одного із співвласників правонаступником, якого є інший співвласник потрібно визнати за останнім спірне майно без виділу частки в цілому.

Підставою для звернення до суду є те, що неможливо переоформляти спірне майно в нотаріальному порядку, адже ОСОБА_4 дружина ОСОБА_7, вважає що вона також має відношення до спірного майна.

Твердження відповідачки у справі є безпідставними, адже вона не є спадкоємцем в порядку представлення ст.1266 ЦК України.

Таким чином, склалася така ситуація, що позивач є єдиними спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті своєї бабці та фактично володіє спадковим майном, але в нотаріальному порядку не може оформити на себе правовстановлюючі документи на спірну квартиру.

В судовому засіданні представник позивача не з’явився, про те подав до суду  клопотання про розгляд справи за відсутності позивача і її представника  та задоволення позовних вимог ОСОБА_3  

В судове засідання  відповідач з’явилася,  та визнала повністю вимоги позивача та не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення відповідача, проаналізувавши матеріали справи, зокрема: Свідоцтво про смерть від 20.01.2010, серії 1-СГ № 203885 видане ВРАЦС Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, Свідоцтво про смерть від  04.04.2002 року, серії 1-СГ № 260516 видане ВРАЦС м. Пустомити Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області,Технічний паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_2, складений 20.10.2006 року, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 491245, від 26.12.2006 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССС № 847701 видане Обласним КП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 27.12.2006 року, та дослідивши інші  докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підставні та підлягають до задоволення, оскільки:

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаться таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212 - 215 ЦПК України,  ст. 328, 1266, 1268 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

 Позовні вимоги ОСОБА_3 – задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, належній на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яка померла 18.01.2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_1