№5-231/11 р.

  ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 квітня    2011 року                                                                                             смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого –судді:                                         Кусік І.В.,

при секретарі:                                                  Богдан І.В.,

за участю:

прокурора:                                                             Касьяненко І.В.,

представника установи:                                      ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні Білозерського районного суду спільне подання спостережної комісії Білозерського району Херсонської області та адміністрації Дар'ївської виправної колонії Херсонської області № 10, –про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, раніше не судимого, засудженого: 13.06.2006 року Білозерським районним судом Херсонської області  за ст. 121 ч.2 КК України до 07 років позбавлення волі.

Початок строку:  13.06.2006 року, кінець строку:         13.06.2013 року

ВСТАНОВИВ:

          Адміністрація Дар'ївської виправної колонії Херсонської області № 10 спільно із спостережною комісією Білозерського району Херсонської області звернулися до суду з поданням про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2.

          У судовому засіданні представник адміністрації Дар'ївської виправної колонії Херсонської області № 10 подання підтримав і пояснив, що ОСОБА_2  в місцях позбавлення волі перебуває з 27.06.2006  року. Прибув до Дар'ївської виправної колонії УДДУПВП у Херсонській області (№ 10) 28.07.2006  р. з СІЗО м. Херсона, де режим утримання не порушував, стягнень та заохочень не мав. Засуджений не працевлаштований за станом здоров?я. Приймає активну участь у роботах по благоустрою відділення та прилеглої території установи.   За сумлінне ставлення до праці та добру поведінку отримав ряд заохочень, стягнень не має. Залучений до програми диференційованого виховного впливу „Професія". У колективі серед інших засуджених не конфліктний. За складом характеру спокійний, врівноважений. З представниками адміністрації ввічливий, тактовний. Виконує їх законні вимоги, на заходи виховного впливу реагує вірно. Зв'язок з рідними підтримує шляхом листування .Вину у скоєному злочині визнає, щиро розкаюється.

          Прокурор проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_2  заперечував, мотивуючи це тим, що засуджений не став на шлях виправлення.

          Судом встановлені такі факти:  

          Відповідно вироку 13.06.2006   року Білозерським районним судом Херсонської області  за ст. 121 ч. 2  КК України засуджено ОСОБА_2  до 7 років позбавлення волі, початок строку –13.06.2006 року, кінець строку –13.06.2013  року.

Відповідно до подання  засуджений  за час відбуття строку покарання мав 4 заохочення, стягнень не мав, згідно довідки про заробітну плату не працевлаштований. Заохочення винесені щодо засудженого  не відповідають  вимогам ст. ст. 107 ч. 3,  130 ч. 1 КВК України,  праця по благоустрою є обов`язком кожного засудженого, тому суд критично ставиться до вказаних  заохочень і не приймає до їх уваги, як такі, що свідчили б про те, що засуджений своїм ставленням до праці довів своє виправлення.

                    Керуючись ст.407 КПК України, 81 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання про застосування до засудженого ОСОБА_2   умовно-дострокового звільнення, відмовити.

      Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб до апеляційного суду Херсонської області учасниками процесу через Білозерський районний суд.

Суддя: