ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            іменем України

 

16.01.08 р.                                                                               Справа № 16/342                              

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

При секретарі      Муравйовій М.В. ,  розглянувши  матеріали  справи

за позовом Малого колективного підприємства «Інтер-Круг ЛТД», м.Донецьк

 

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Харцизьк, Донецька обл.

 

про стягнення 3850, 00 грн.

 

За участю представників сторін :

 

від позивача: Панасюк М.Ю. по дор.

від  відповідача:  не з'явився

                                                        

        В С Т А Н О В И В:  в  судовому  засіданні було  оголошено  перерву  згідно   ст.77  ГПК  Україн   до 16.01.2008р.  

 

       Ухвалою  господарського суду Донецької  області 28.11.07р. порушено  провадження  по  справі за  позовом  Малого колективного підприємства «Інтер-Круг ЛТД», м.Донецьк, до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Харцизьк, Донецька обл., про стягнення 3850, 00 грн.  , з  яких    : 3 500 грн. -    борг    за    суборенду  приміщення    ,  350  грн. -      штраф  .

 

         Представника   позивача   було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

 

У судовому засіданні  клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами  не  було  надано ,на  підставі  чого  справу  було  розглянуто без  застосування  зазначених  засобів . Крім цього, роз'яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

 

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

 

          Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

 

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

 

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

           

          В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на  те , що  відповідач  не  виконав  взяте  на себе  зобов`язання , а  саме не оплатив     рахунки  за  надані  послуги        з  суборенди    , з  приводу  чого    утворився  борг  та  були нараховані штрафні     санкції  . 

  

Згідно   ч.4. ст. 22  ГПК  України  -  позивач  вправі  до  прийняття   рішення   по  справі  змінити  підставу   або  предмет  позову , збільшити розмір  позовних  вимог та  умови дотримання встановленого  порядку досудового врегулювання спору  у  випадках , передбачених ст. 5  цього  Кодексу   в  цій  частині ,  відмовитись від  позову або  зменшити розмір  позовних  вимог.

 

          Позивачем  в  судовому  засіданні  в порядку  ст. 22  ГПК було надано  уточнений розрахунок  заявлених  вимог     від  20.12.2007р., згідно  з  яким     він  просить  стягнути  :  боргу   за  орендні  платежі  в  розмері  1 219 грн,  штрафу      в  розмері   121 грн.  94  коп.,    боргу  за  електроенергію   в розмері   56 грн.,    боргу  за  послуги  зв`язку  в розмері   125  грн.

 

Представник  відповідача    в  судове  засідання  16.01.2008р.  не з`явився  , письмове  пояснення  з  приводу  зазначеного  не  представив , хоча був  належним  чином повідомлений     . 

 

          Справа  розглянута  за наявними  матеріалами в  порядку  ст. 75  ГПК  України .

         

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача  , суд встановив:

 

            01.07.2007р.   між    позивачем   та  відповідачем       був  укладений договір     суборенди     нежитлового приміщення    б/н  ,  відповідно  до  якого    орендатор  здав  в  суборенду  приміщення   , розташоване  на  першому   поверсі     за  адресою :    АДРЕСА_1 ,  під  офіс  (  п.1.1, 1.2.  договору )  .

 

Зазначене нежитлове  приміщення   було  передано  суборендарю згідно акту  приймання передачі   б/н  від   01.07.2007р.  

 

Відповідно до пункту 5.1 договору суборенди   договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами  до 31.12.2007р. включно. 

 

Пунктами  2.2.4, 4.1. , 4.2.  договору суборенди б/н  від 01.07.2007р. визначено, що суборендар зобов'язаний вносити (оплачувати) орендну плату в  розмері   700 грн.  за місяць  в  строк   не  піздніше   2  числа    поточного місяця   оренди , за  який     проводиться  розрахунок  .

 

Позивачем  при   подачі  позову     був  вказаний     період   нарахування  орендних  платежів  -  з 01.07.2007р.  по   31.11.2007р.   (  з  моменту  укладення  договору  до  моменту  подачі  позову  до  суду)    , згідно  якого    борг  складав    3 500  грн

 

Зі  сторони       відповідача   (  суборендатора)    вимоги     договору  оренди  були  виконаня  частково  в  розмері   2 281  грн.     ,  з  приводу    чого  утворився  борг   в  сумі              1 219  грн.     (  уточнення  до  позову  від 20.12.2007р.   )  .

 

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

 

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

 

Враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу зі сплати орендної плати   в розмірі    1 219  грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

 

Пунктом 6.1.   укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі прострочення оплати любих платежів в обумовлені договором строки орендар сплачує   штраф  в  розмері  10  %     від  суми  боргу     та  пеню  в  розмірі   подвійной  ставки  НБУ .

 

Згідно заяви   про  уточнення    позовних  вимог   від 20.12.2007р.    сума    штрафу    складає   121 грн.   94  коп.    ,  розрахунок  якої   являється  обгрунтованим  та  таким , що  підлягає  задволенню  .

 

Згідно зі ст. 549 ЦК  України   неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (  за умовами  передбаченими договором).     .  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

 

Окрім  того   ,  позивачем  в  заяві   про  уточнення  позовних   вимог  від 20.12.2007р.   було  додатково  заявлені      вимоги  щодо  стягнення  з  відповідача    :  боргу  за  електроенергію   в розмері   56 грн.,    боргу  за  послуги  зв`язку  в розмері   125  грн.

 

Зазначені  вимоги  позивача   не  підлягають   задоволенню  оскільки  не  були  заявлені   при  подачі  первісного  позову   та  в  розумінні  ч.4.  ст. 22  ГПК  України  є     додатковою  вимогою   ,  про  яку  не  йшлося  в  позовній заяві   , то б то   новою  вимогою   , яка   має  бути  розглянута  окремо  при  подачі  іншого  позову       .

 

Згідно    підпункту  3.7 пункта     3   Роз`яснення    президії   Вищого  арбітражного  суду    України   від 18.09.1997р.   з   №  02-5/289  “  Про   деякі   питання    практики   застосування  Господарського  процесуального  кодексу  України  “      передбачено   :  під  збільшенням     розміру  позовних  вимог   ( ч.2. ст.  22  ГПК  України )  слід  розуміти    збільшення  суми  позову   за  тією   є  вимогою  , яку  було    заявлено   у  позовній  заяві      Тому  збільшення     розміру   позовних  вимог     не  може  бути   пов`язано  з  пред`явленням     додаткових   позовних  вимог   , про   які   не йшлося    в  позовній  заяві  , наприклад  , якщо  позов  подано   на  суму  основного  боргу  і  позивач   до  прийняття    рішення    просить   додатково    стягнути   штрафні  санкції    -  штраф .  Останні   вимоги   є  новими    , які   мають    бути   розглянуті   окремо.

 

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

 

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають   частковому   задоволенню.         

 

Відповідно  до ст. 49    ГПК  України  Господарський  суд  судові  витрати     покладає     на  відповідача  по  справі  пропорційно  розміру  задоволених  вимог  .

 

 

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 611, 764 Цивільного кодексу України, 180, 193, 230, 232, 284, 343 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

 

                                                               В И Р І Ш И В :

 

         Позовні вимоги Малого колективного підприємства «Інтер-Круг ЛТД», м.Донецьк, до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Харцизьк, Донецька обл., про стягнення 3850, 00 грн.  , з  яких    : 3 500 грн. -    борг    за    суборенду  приміщення,  350  грн. -      штраф  ,  боргу  за  електроенергію   в розмері   56 грн.,    боргу  за  послуги  зв`язку  в розмері   125  грн,  задовольнити частково.

 

Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Харцизьк, Донецька обл.,  (  АДРЕСА_2, ІПН  НОМЕР_1 )     на користь Малого колективного підприємства «Інтер-Круг ЛТД», м.Донецьк  ( м. Донецьк  , вул. Щорса ,   24 ;  р/р  260000000035  в Донецькій  філії   АБ « Експрес-  банку» , МФО  335838, ЗКПО  13490170 )   -  1 219   грн. 00  коп.  -  основного боргу,  121 грн.  94  коп. -  штрафу  , 98грн.84 коп. державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 114  грн.  78 коп.

 

У задоволенні решти вимог відмовити.

 

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

 

                                                    

          Рішення  підписане   16.01.2008р.

 

         

 

Суддя                                                                         Манжур В.В.                              

 

Надруковано 3 прим.

1 прим. - у справу

2 прим. - сторонам

Виконавець - Подолян О.О.