Справа № 2-а-1316/258/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" травня 2011 р. м. Пустомити
Суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є. О. розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ при ГУМВСУ у Львівській області за участю третьої особи: інспектора БДПС ВДАІ м.Львова при ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування постанови та визнання дій інспектора неправомірними,-
в с т а н о в и в :
До Пустомитівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, за участю третьої особи інспектора БДПС ВДАІ м. Львова при ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_2 івановича про скасування постанови та визнання дій інспектора неправомірними. У позовній заяві позивач просить суд :
· Визнати дії інспектора БДПС ВДАІ м.Львова при ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 неправомірними.
· Скасувати постанову ВС № 337536 від 13.02.2011 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
У позовній заяві позивач покликається на те, що 13 лютого 2011 року о 19.30 годині він рухався на своєму автомобілі НОМЕР_1 по вул..Городоцькій в м.Львові в напрямку до центру м.Львова, поблизу перехрестя із вул..Сяйво. Рухався зі швидкістю 40 км/год, оскільки дорожнє покриття на даному відрізку дороги не дозволяло рухатися із більшою швидкістю. Разом з ОСОБА_1 в автомобілі їхав його товариш ОСОБА_3, котрий сидів на передньому сидінні пасажира. Рухаючись у вказаному режимі ОСОБА_1 постійно їхав по вул.. Городоцькій та жодних маневрів не виконував. Рухаючись в даному напрямку гр.. ОСОБА_1 був зупинений працівником ДАІ, та коли позивач намагався вияснити яке саме правопорушення він вчинив, інспектор на це йому не відповідав, а безпідставно почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Через декілька хвилин інспектор вручив ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначалося, що він порушив вимоги знаку «напрям руху по смугах», а саме з крайньої правої смуги повернув ліворуч. В пртоколі гр.. ОСОБА_1 зазначив, що не згідний із порушенням, після чого інспектор передав йому копію постанови ВС № 337536 від 13.02.2011 року, згідно якої гр.. ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
З постановою ВС № 337536 від 13.02.2011 року гр.. ОСОБА_1 не згідний, оскільки жодного правопорушення він не вчиняв, а постанова винесена на підставі незаконного протоколу про адміністративне правопорушення, також в постанові зазначено, що «гр.. ОСОБА_1 13 лютого 2011 року о 19.30 годині в м. Львові по вул.. Городоцька – Сяйво, керуючи автомобілем НОМЕР_2 не виконав вимогу знаку «напрямок руху» з крайньої правої смуги повернув ліворуч, чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП ».
При винесенні постанови інспектором не прийнято мір до встановлення свідків даного порушення (незважаючи на повне заперечення факту правопорушення гр.. ОСОБА_1Ю.) не застосовано технічної фіксації правопорушення. Також при винесенні постанови про вчинення гр.. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, працівник ДАІ не прийняв до уваги його пояснень, не отримав пояснення пасажира автомобіля гр.. ОСОБА_1 Крім цього жодних доказів на доведення вини гр.. ОСОБА_1 не представлено, в протоколі відсутні підписи свідків (понятих) котрі б підтвердили факт правопорушення.
В судове засідання позивач не з’явився,про те подав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Проаналізувавши матеріали справи, зокрема : протокол серій ВС1 № 101 676 від13.02.2011 року, постанову серії ВС № 337536 від 13.02.2011 року, та дослідивши інші докази по справі суд приходить до переконання, що адміністративний позов гр.. ОСОБА_1 підставний та підлягає задоволенню оскільки:
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається із пояснень позивача викладених позовній заяві інспектор ДАІ прийшов до висновку, що позивач своїми діями порушив ПДР України ґрунтуючись лише на його внутрішньому переконанні без взяття до уваги думки свідків та оцінки належних доказів.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідачем до суду не було подано жодного доказу, що підтверджував би законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої інстанції, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засідання, визначених ст. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, п. 10 ч. 1 ст. 3, 7, 18, 71, 94, 128, 158, 158-163 КАС України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволити.
Дії інспектора БДПС ВДАІ м.Львова при ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 – визнати неправомірними.
Постанову ВС № 337536 від 13.02.2011 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про притягнення гр.. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП - закрити у зв’язку з відсутністю у діях гр.. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_4