cправа № 2-1760/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                         Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Ванівського О.М.  

  при секретарі - Яриш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», про виділ частки майна, що є у спільній сумісній власності

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про виділ частки майна, що є спільною сумісною власністю позивача та відповідача. В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне.

ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3. Шлюб між ними було зареєстровано Галицьким відділом РАЦС Львівського міського управління юстиції 22 липня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-СГ №038663 від 22.07.2006 року, а також актовим записом в книзі реєстрації шлюбів №172.

Також позивач покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №2-о-164/2009р. від 24 листопада 2009 року було встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вересня 2002 року.

В уточненні до позовної заяви позивач просить виділити частки в розмірі 1/2 у наступному нерухомому майні - квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а/15; гараж, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а, гараж №19; квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Туган-Барановського, 9а/24; квартира, що знаходиться за адресою – м. Львів, вул. Туган-Барановського, 9а/27; квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Туган-Барановського, 9а/45.

В судове засідання позивач та її представник не з’явилися, однак представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності та про підтримання позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та уточненні до позовних вимог.

В судове засідання відповідач –ОСОБА_2, не з’явився.

Представник третьої особи –Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», будучи належним чином повідомлений, в судове засідання не з’явився.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 11 серпня 2009 року ОСОБА_2 викрали невідомі особи з території Львівської обласної спеціалізованої клінічної лікарні, що знаходиться по вул. Дністровській у м. Львові, та зникли у невідомому напрямку. 12 серпня 2009 року Слідчим СВ Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 винесено постанову про порушення кримінальної справи № 139-2169 по факту незаконного позбавлення волі та викрадення гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.146 КК України. 08 вересня 2009 року провадження справи передано в СУ ГУ МВС України у Львівській області. 30 серпня 2010 року Прокуратурою Львівської області справу перекваліфіковано за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Даний факт підтверджується копією постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження №139-2169 від 12 серпня 2009 року та копією постанови про перекваліфікацію вчиненого злочину від 30 серпня 2010 року.

Зважаючи на це, право позивача на виділ частки майна підлягає захисту в судовому порядку.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №2-о-164/2009р. від 24 листопада 2009 року, встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вересня 2002 року. Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-СГ №038663 від 22.07.2006 року.

На даний момент відповідач є власником наступного майна:

1.          квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а/15, (свідоцтво про право власності №Г-01015 від 03.08.2004 р., видане Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, витяг про право власності на нерухоме майно №4749970 від 15.09.2004 р.);

2.          гараж, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а, гараж №19 (свідоцтво про право власності №Г-01016 від 03.08.2004 р., видане Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, витягу про право власності на нерухоме майно № 4750309 від 15.09.2004 р.);

3.          квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Туган-Барановського, 9а/24 (договір купівлі-продажу №2942 від 17.07.2003 р., витяг про право власності на нерухоме майно № 1054462 від 22.07.2003р.);

4.          квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Туган-Барановського, 9а/27 (договір купівлі-продажу №2945 від 17.07.2003 р. витяг про право власності на нерухоме майно № 1054673 від 22.07.2003р.);

5.          квартира, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Туган-Барановського, 9а/45 (договір купівлі-продажу №2948 від 17.07.2003 р., витяг про право власності на нерухоме майно № 1054800 від 22.07.2003р.).

Стаття 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно положень ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши всі подані сторонами докази в справі, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 31, 60, 61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 70, 74 СК України, ст. 370 ЦК України, суд –

 в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_1 частки в нерухомому майні у розмірі:

-          Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_1.

-          Ѕ гаража, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а, гараж №19.

-          Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_2

-          Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_3

-          Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_4.

Зобов’язати БТІ внести відповідні зміни та видати витяги про реєстрацію права власності на наступне нерухоме майно:

-  частку у розмірі Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а/15, реєстраційний номер - №7466200.

- частку у розмірі Ѕ гаража, що знаходиться за адресою –м. Львів, вул. Тарнавського, 74а, гараж 19, реєстраційний номер - №7465283.

- частку у розмірі Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_2, реєстраційний номер - №1720938.

- частку у розмірі Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_3, реєстраційний номер - № 1720042.

- частку у розмірі Ѕ квартири, що знаходиться за адресою –АДРЕСА_4, реєстраційний номер - №1718879.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого державного мита в розмірі 8,5 грн. та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя                                                                                 О.М.Ванівський