ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

УХВАЛА

          

22.09.06                                                                                 Справа № 16/457.

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом фермерського господарства “ПАП”, с. Зориківка  Міловського району Луганської області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба-3”, с. Зориківка  Міловського району Луганської області

про стягнення 45397 грн. 26 коп.

при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Баран Н.А., директор,

від відповідача –Жежеря С.О., дов. від 10.08.06. №1юр,

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: заявлена вимога про стягнення боргу з відповідача у сумі 45397,26грн. за неоплачений товар, отриманий відповідачем по договору від 03.10.05. №10.

          Відповідач відзивом від 22.09.06. визнав позов у повному обсязі.

          Сторони вирішили спір миром, про що представники сторін у судовому засіданні надали суду заяву про затвердження мирової угоди.

          Між сторонами по справі 03.10.05. укладено договір №10 купівлі-продажу 51,5 тонн насіння соняшника, на виконання якого позивач як продавець товару продав відповідачу (покупцю) товар –насіння соняшника у розмірі 51 тонна на суму 51000грн. (за ціною, обумовленою у договорі, по 1000грн. за 1 тонну), а відповідач прийняв насіння, що підтверджено належними доказами (а.с.8-10). Відповідач як покупець зобов’язався сплатити позивачу вартість купленого товару.

Договором не визначено строку оплати товару у зв’язку з чим позивач надіслав відповідачу претензії з вимогою про оплату насіння (а.с.11,12).

В порушення умов договору відповідач частково розрахувався з позивачем у зв’язку з чим позивачем заявлено даний позов з вимогою про стягнення 45397,26грн.

          У судовому засіданні 22.09.06. повноважні представники сторін повідомили суд про вирішення спору миром, про що надали суду заяву.

          Текстом мирової угоди від 21 вересня 2006 року, яка підписана повноважними представниками сторін –від позивача головою господарства Баран Н.А., від відповідача повноважним представником за дорученням Жежерею С.О. , і додана суду 22.09.2006р. передбачено, що відповідач зобов’язується виконати передачу майна у власність позивача на суму 25397,26грн. протягом трьох днів після затвердження судом мирової угоди, а решту боргу –20000грн. –виплатити позивачу у строк до 31 грудня 2006 року рівними частинами безготівковими платежами.

          Сторони уклали мирову угоду про нижчевикладене:

-          1. Відповідач у повному обсязі визнає майнові вимоги позивача у розмірі 45397,26грн.;

-          2. В рахунок погашення заборгованості на суму 25397,26грн. відповідач передає у власність позивача наступне майно:

- борона БДТ-7, 1 шт. інв. №708, 1990 року виготовлення;

- борона ЛДГ-20, 1 шт., інв. №85, 1986 року виготовлення;

- трактор ДТ-75, 1 шт., інв. №14, 1992 року виготовлення;

- жатка ЖВН-6, 1 шт., інв. №4, 1990 року виготовлення;

- оприскувач ОП 2000, 1 шт., інв. №55, 1988 року виготовлення;

- компресор ТАРО, 1 шт., інв. №101, 1979 року виготовлення;

- молот МА 412УА, 1 шт., інв. №760, 1986 року виготовлення;

- токарний верстат, 1 шт., інв. №4, 1951 року виготовлення;

- електрозварювальний апарат, 1 шт., інв. №162, 1995 року виготовлення;

- верстат сверлильний, 1 шт., інв. №594, 1980 року виготовлення;

- культиватор КРН 5,6, 1 шт., інв. №610, 1992 року виготовлення;

- культиватор КСО-4, 1 шт., інв. №761, 1993 року виготовлення;

- сівалка СУПН-8, 1 шт., інв. №7, 1992 року виготовлення;

- сівалка СЗ 3,6, 1 шт., інв. №874, 1993 року виготовлення;

- комбайн СК-5, 1 шт., інв. №19, 1989 року виготовлення;

- каток ЗККШ-6, 1 шт., інв. №83, 1987 року виготовлення;

- сцепка СП-11А, 1 шт., інв. №619, 1988 року виготовлення;

- сцепка СП-11, 1 шт., інв. №649, 1985 року виготовлення;

- плуг ПН-5-35, 1 шт., інв. №114, 1993 року виготовлення;

- плуг ПН-5-35, 1 шт., інв. №115, 1993 року виготовлення;

- підбиральник ПРТ-3, 1 шт., інв. №75, 1990 року виготовлення;

- пристосовування ПСП-1,5, 1 шт., інв. №741, 1986 року виготовлення;

- плуг ПЛН-3-35, 1 шт., інв. №46, 1997 року виготовлення;

- терези 30 тонн, 1 шт., інв. №166, 1981 року

- паливозаправка КФ-50, 1 шт., інв. №598, 1982 року виготовлення;

- цистерна 10 м. куб., 1 шт., інв. №192, 1969 року виготовлення;

- діжка РЖТ-10, 1 шт., інв. №401, 1992 року виготовлення;

- автомашина УАЗ-3303-01, 1988 року виготовлення, державний №03911АР;

- причеп 2ПТС-4, 1 шт., інв. №164, 1991 року виготовлення.

    -  3.  Залишок заборгованості у розмірі 20000грн. відповідач сплачує у строк до 31.12.06. щомісячно рівними частинами на рахунок позивача у безготівковому порядку.

    -  4.  Передача майна від відповідача позивачу здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі майна у термін трьох днів з дня затвердження судом мирової угоди.

    -  5.  Відповідач стверджує про право власності на майно, що буде передане позивачу і воно не перебуває у заставі та під арештом.

    -    6.   Сторони ознайомлені з наслідками підписання мирової угоди.

    -    7.   Судові витрати за даним позовом сплачує відповідач.

    -  8.   Всі питання, не обговорені сторонами у даній мировій угоді, сторони вирішують у відповідності до діючого законодавства.

          

Оцінивши подану сторонами мирову угоду, суд вважає, що досягнена мирова угода стосується лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову, не суперечить фактичним обставинам справи та підлягає затвердженню судом.

Дійсна мирова угода викладена на українській мові в трьох примірниках –по одному примірнику сторонам та Господарському суду Луганської області.

Мирова угода набирає чинності з моменту винесення Господарським судом Луганської області ухвали про її затвердження та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Невиконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань по мировій угоді тягне відповідальність згідно діючому в Україні цивільному законодавству.          

          За таких обставин, відповідно до п.7 ст.80 ГПК України мирову угоду сторін слід затвердити і провадження у справі слід припинити.

          Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки сторони вирішили дане питання у мировій угоді.

          На підставі викладеного, керуючись п.7 ст.80, ст.86 ГПК України, суд       

                                                              УХВАЛИВ:

1.          Затвердити мирову угоду від 21 вересня 2006 року, яка укладена між Фермерським господарством “ПАП”, с. Зориківка  Міловського району Луганської області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Дружба-3”, с. Зориківка  Міловського району Луганської області.

          2. Провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                           Р.М. Шеліхіна