АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-840/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Чепурний В.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.
при секретаріМакарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2009 р. позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що має статус дитини війни відповідно до Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" і згідно ст. 6 вказаного закону їй, як дитині війни, з 01.01.2006 р. має виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач вказувала, що їй безпідставно у період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. не було виплачено цю щомісячну допомогу у вказаному розмірі, а коли вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, їй було відмовлено.
В зв’язку з зазначеними обставинами позивач просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у виплаті зазначеної щомісячної соціальної допомоги та зобов’язати відповідача забезпечити її нарахування і виплату за 2006-2008 рр. в сумі 3891 грн. 90 коп., а також зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй вказану щомісячну соціальну допомогу і в подальшому. В судовому засіданні позивач просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо нарахування та виплати позивачці щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачену щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням 10% мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2008 році згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі начальник управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси просить постанову суду, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, не довів правомірності його бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачеві підвищення до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Однак повністю погодитись з таким висновком районного суду не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом 03 грудня 2009 року, при цьому просила суд поновити її порушене право за період 2006 – 2008 р.р.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р. ) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Враховуючи зазначене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної соціальної допомоги у відповідності з Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи апеляційної скарги про те, що порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", визначається Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст. 6 Закону №2195- IV в редакції Закону від 28 грудня 2007 р. №107-VI про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10 - рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
В той же час суд, поновлюючи позивачці строк на звернення з адміністративним позовом, неправильно застосував положення ст. 99 КАС України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та положення ч. 1 ст. 100 КАС України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи, згідно якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача в суді першої інстанції наполягав на застосуванні відносно вимог позивачки річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст.100 КАС України, що вбачається з протоколу судового засідання від 09 квітня 2010 р.
Проте суд першої інстанції, в порушення наведених вимог закону, задовольнивши позовні вимоги позивачки за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. вийшов за межі річного строку з часу звернення до суду, а тому постанова суду в цій частині підлягає зміні в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права.
Позивачка звернулася до суду з позовом 03 грудня 2009 р. і просила поновити її порушене право за 2006-2008 р. р., а також зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй вказану щомісячну соціальну допомогу і в подальшому, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 03 грудня 2008 р. по день ухвалення судового рішення, тобто по 9 квітня 2010 року.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси задовольнити частково.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2010 року змінити.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо нарахування та виплати ОСОБА_6 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. за період з 03 грудня 2008 року по 09 квітня 2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV в редакції до внесення змін Законом України № 107-VI від 28.12.2007 р. за період з 03 грудня 2008 року по 09 квітня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :