Справа № 22ц-704
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 року м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.,
суддів: Переверзєвої Н.І.,
Кізюн О.Ю.
при секретарі: Жищинській І.М.
з участю: представника апелянта
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-704 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 19 травня 2010 року за позовом ОСОБА_3 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про визнання права власності та розподіл спадкового майна, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
18 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в АДРЕСА_1 у власному будинку проживав ОСОБА_5, який 06 липня 1995 року склав заповіт.
За заповітом частину належного йому будинку ОСОБА_5 заповів їй ОСОБА_3, її доньці ОСОБА_6, її доньці ОСОБА_4 та ОСОБА_7
Частину будинку, що складається із кімнати площею 20 кв. метрів, кімнати площею 16,6 кв. метрів та веранду 1-3, 1-4, 1-6 ОСОБА_5 заповів ОСОБА_2 заповітом від 01 липня 1997 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилась спадщина на зазначений жилий будинок.
У серпні 2004 року їй та її доньці ОСОБА_4 стало відомо про заповіт ОСОБА_5, яким останній частину будинку з однієї кімнати, коридора та веранди заповів ОСОБА_4
Так як ОСОБА_4 не знала про наявність заповіту, то на думку позивача, вона не пропустила строку на прийняття спадщини.
ОСОБА_4 рішенням Старокостянтинівського районного суду від 25 листопада 2008 ороку визнана недієздатною, тому вона, як опікун недієздатної доньки, просить суд розділити частину спадкового майна –жилого будинку АДРЕСА_1, виділивши у власність ОСОБА_4 жилу кімнату 1-5 площею 11,5 кв. метрів, коридор 1-2 площею 6,5 кв. метрів, веранду 1-1, площею 5,3 кв. метрів, що складає 19\100 частин жилого будинку.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 позову не визнала.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 19 травня 2010 року позовні вимоги позивача задоволено, виділено із жилого будинку АДРЕСА_1 в місті ________________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції –Бондарчук Л.А. Справа № 22-ц-704
Доповідач –Харчук В.М. Категорія № 5, 37
Старокостянтинові ОСОБА_4 жилу кімнату 1-5 площею 11,5 кв. метрів, коридор 1-2 площею 6,5 кв. метрів, веранду 1-1 площею 5,3 кв. метрів, що складає 19\100 частин жилого будинку.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на 19\100 частин будинку.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь держави 73,77 гривень судових витрат та на користь ОСОБА_3 30 гривень судових витрат.
В апеляційній скарзі на рішення від 19 травня 2010 року ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права –ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року.
Зокрема, судом безпідставно не враховано, що 01 липня 1997 року спадкодавець ОСОБА_10 частково змінив раніше складений заповіт і заповів йому кімнату площею 20 кв. метрів, кімнату площею 16,6 кв. метрів та веранду з газом.
Суд при вирішенні спору дійшов безпідставного висновку про те, що кімната площею 16,6 кв. метрів відсутня на плані.
Така кімната є і він її займає.
Суд дійшов безпідставного висновку про те, що ОСОБА_4 прийняла спадщину.
Так як ОСОБА_4 спадщини не приймала, то відсутні підстави для визнання за нею права власності на спадкове майно та розподіл будинку.
Тому апелянт просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду від 19 травня 2010 року, справу направити на новий судовий розгляд.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у позові за недоведеністю позовних вимог з мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення і неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права..
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 33, 60, 213, 309 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності та диспозитивності, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна доказами довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Рішення суду повинне бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу апелянта і скасовує рішення, якщо визнає, що воно ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 33 ЦПК України в редакції станом на час ухвалення рішення, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред”явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Після залучення до участі у справі співвідповідача за клопотанням нового відповідача справа розглядається спочатку.
Відповідно до ст.ст.524, 525, 534, 544, 548-549, 550, 562 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.
Заповідач вправі в любий час змінити чи скасувати складений ним заповіт шляхом складання нового.
Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній повністю або в частині, в якій йому суперечить.
Для придбання спадщини (успадкування спадкового майна) необхідно, щоб спадкоємець прийняв спадщину. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу її відкриття.
Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою або фактично заволодів хоча б частиною спадкового майна у цей же строк (фактично прийняв спадщину).
Строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.
Розподіл спадкового майна проводиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. За відсутності такої згоди спадщина ділиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за заповітом.
Судом встановлено, що в АДРЕСА_1 у власному будинку проживав ОСОБА_5.
06 липня 1995 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів свій жилий будинок на випадок смерті своїм родичам, а саме: жилі кімнати 2-3 розміром 14,80 кв. метрів, 2-2 розміром 11,6 кв. метрів, кухню 2-1 площею 8,3 кв. метрів - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в рівних частках кожній;
жилу кімнату 1-5 розміром 11,5 кв. метрів, коридор 1-2 площею 6,5 кв. метрів, веранду 1-1 площею 5,3 кв. метрів –ОСОБА_7 та ОСОБА_11;
жилу кімнату 1-3 розміром 20,00 кв. метрів, веранду 1-6 площею 8,5 кв. метрів –ОСОБА_2 та ОСОБА_12;
жилу кімнату 1-4 розміром 11,8 кв. метрів –ОСОБА_13 та ОСОБА_14.
01 липня 1997 року ОСОБА_5 склав новий заповіт, яким частково змінив попередній: жилу кімнату площею 20,00 кв. метрів та кімнату площею 16,6 кв. метрів, веранду з газом заповів ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер і після його смерті відкрилась спадщина за заповітом, яку фактично прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які проживали та були прописані у спадковому будинку.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 спадщину не приймала у встановленому законом порядку, до нотаріальної контори з відповідною заявою про її прийняття у шестимісячний строк з дня відкриття не зверталась і фактично у цей же строк спадщиною не заволоділа.
Наведені обставини фактично визнаються сторонами у справі і підтверджуються дослідженими доказами: копіями свідоцтва про смерть спадкодавця, заповітами, складеними ним (а.с.8-9, 88).
Із позовної заяви позивача вбачається, що ОСОБА_3 в інтересах недієздатної ОСОБА_4 не ставить питання про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті спадкодавця у визначений законом строк, не ставить питання про продовження строку на прийняття спадщини, пропущеного з поважних причин, не надає доказів на підтвердження цих обставин.
Позивач помилково вважає, що строк для прийняття спадщини не пропущений, так як про наявність заповіту спадкоємець дізналась у 2004 році.
Ці доводи позовної заяви позивача та висновки суду першої інстанції в цій частині, не грунтуються на нормах права, так як строк для прийняття спадщини відраховується із дня смерті спадкодавця, а не з дня, коли особа дізналась про наявність заповіту.
Ці обставини при їх доведеності можуть бути підставою для продовження строку на прийняття спадщини.
Суд неправильно встановив обставини у справі щодо своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_4, не вирішував питання продовження строку для її прийняття останньою, а тому дійшов неправильних висновків щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на спадкове майно та розподіл цього майна.
Рішення суду не є законним і обгрунтованим та підлягає скасуванню.
З матеріалів справи вбачається, що судом до участі у справі у встановленому процесуальним законом порядку в якості співвідповідачів не залучались ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_7, які зазначені в журналі судового розгляду від 19 травня 2010 року та в мотивувальній частині судового рішення (а.с.90-95). Про це судом на постановлялась ухвала, зазначеним відповідачам не направлялись копії позовної заяви та доданих до неї доказів, зазначені особи, як відповідачі не давали у справі пояснень чи заперечень, тому зазначення цих осіб відповідачами у мотивувальній та резолютивній частині рішення є незаконним.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
В И Р І Ш И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Старокостянтинівського районного суду від 19 травня 2010 року скасувати.
У позові ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності та розподіл спадкового майна відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя: (підпис)
судді: (підписи)
З оригіналом згідно : суддя В.М.Харчук