Судове рішення #15136504

14.04.2011

Справа №22ц-251, 2011р.                                   Головуючий в 1-й інстанції

                                                                                                             Борко А.Л.

Категорія :  5                                                                           Доповідач –Цуканова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

          2011 року квітня місяця “14” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                     Головуючого –Цуканової І.В.          

                                                Суддів: Полікарпової О.М.., Приходько Л.А.

                                        при секретарі –Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_7, на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення грошової компенсації вартості частки у майні, що є у спільній частковій власності,

в с т а н о в и л а:

          У квітні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні власністю, реальний поділ будівлі та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. При цьому покликався на те, що зазначене майно знаходиться у спільній частковій власності його і відповідачів, добровільно вирішити спір щодо реального поділу нерухомості не виявляється можливим.

В ході судового розгляду представник позивача змінив позовні вимоги: у зв’язку з неможливістю виділу у натурі частки із спільного майна просив стягнути з відповідачів грошову компенсацію своєї частки в розмірі 15 867,54грн. з ОСОБА_3 та 183 587,46грн. солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_3

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16.11.2010 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 15 867,54грн. та солідарно з ОСОБА_5., ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 - 183 587,46грн. - компенсацію 12/100 часток у майні, що є у спільній частковій власності за адресою: АДРЕСА_1, а всього –199 455грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 судові витрати на користь ОСОБА_6 у сумі 3 192грн.

Відповідачі оскаржили рішення суду в апеляційному порядку.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 і ОСОБА_7, в апеляційних скаргах просили рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях представник позивача доводи апеляційних скарг не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 30.10.2008 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.01.2009 року, позивач, прийнявши дар від ОСОБА_8, набув право власності на 12/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 1 465кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.5,6/.

На підставі договору дарування від 30.10.2008 року ОСОБА_3 є власником 7/100 частин спірного володіння, які йому подарував ОСОБА_9 /а.с.59/.

Право власності ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на 81/100 частин цього домоволодіння підтверджується зареєстрованим Херсонським ДБТІ біржевим контрактом про міну, укладеним 03.02.1995 року ОСОБА_14, з одного боку, і ОСОБА_7, з іншого /а.с.58,150/.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 21.09.2010 року реальний поділ спірного домоволодіння, яке складається із житлового будинку літ. «Д»з надвірними будівлями (самовільно збудовані житловий будинок літ. «А»та недобудований –літ. «І»до уваги експертом не прийнято), та визначення порядку користування земельною ділянкою неможливі, розмір грошової компенсації ОСОБА_6 за належну йому частку складає 199 455грн. /а.с.43-64/.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правомірність набуття позивачем права власності на частку у спільній частковій власності відповідачами не оспорена, і на підставі ч.2 ст. 364 ЦК України задовольнив позовні вимоги ОСОБА_6

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтується на вимогах закону.

Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про відсутність у позивача права власності на 12/100 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. «Д»з надвірними будівлями і спорудами. За думкою представника ОСОБА_7, частки сторін визначено із домоволодіння, що раніше складалося як із житлового будинку літ. «Д»так і з житлового будинку літ. «А», який знесено через ветхість до укладення ними договору обміну житловими приміщеннями, тобто до 1995 року, а 81/100 частин вказаного домоволодіння (житлові будинки літ. «Д», «А»з надвірними будівлями і спорудами) складає саме житловий будинок літ. «Д».

При цьому колегія суддів виходить з недоведеності апелянтами зазначених тверджень, які спростовуються не оспореними правовстановлюючими документами про право власності сторін на частки у спільній частковій власності та державною реєстрацією цих часток, зокрема, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.06.2008 року (261 аркуш інвентарної справи).

Наданий апелянтами витяг з рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.01.1992 року у справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про усунення перешкод в праві власності не є достовірним і достатнім доказом тверджень ОСОБА_7, оскільки стосується знесення фундамента розпочатого ОСОБА_12  будівництва на ділянці АДРЕСА_1

Крім того, колегія суддів приймає до уваги факт звернення ОСОБА_7 у лютому 2009 року до Суворовського районного суду м. Херсона із позовом до ОСОБА_8, який в подальшому подарував ОСОБА_6 12/100 часток спірного домоволодіння, про припинення права спільної часткової власності на домоволодіння, що складається із житлового будинку літ. «Д»з надвірними будівлями і спорудами.

Безпідставними є доводи апеляційних скарг про необхідність  закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України з посиланням на наявність рішень суду, що набрали законної сили, ухвалених з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З копій рішень судів, на які покликаються апелянти, вбачається, що рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 19.01.1981 року у справі за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15 про реальний виділ 133/900 частин домоволодіння і рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12.11.1981 року у справі за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_15,  ОСОБА_17 про визначення порядку землекористування ухвалені між іншими  сторонами, з інших підстав (ОСОБА_12 обґрунтовувала позовні вимоги наявністю у неї права власності на 133/900 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1).

У даній справі ОСОБА_6 покликається на наявність у нього права власності на 12/100 частин домобудівлі, що складається з житловою будинку літ. «Д»з надвірними будівлями і спорудами, які ОСОБА_8 (спадкоємець ОСОБА_12 - та дарувальник по відношенню до ОСОБА_6 за договором від 30.10.2008 року /а.с.5/) мав на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.06.2008 року (264,265 аркуші інвентарної справи).

Право власності спадкодавця ОСОБА_12 на вказану частину домоволодіння підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 16.05.2002 року, виданого на підставі рішення Суворовського райвиконкому м. Херсона №4 від 13.01.1995 року (250,251 аркуші інвентарної справи), тобто правовстановлюючим документом, виданим після ухвалення Суворовським районним судом м. Херсона рішень від 19.01.1981 року і 12.11.1981 року.

Наявність

у ОСОБА_9, який 30.10.2008 року /а.с.59/ подарував свою частку ОСОБА_3, права власності на 7/100 частин домоволодіння за зазначеною адресою,

у ОСОБА_12 –12/100 частин,

у ОСОБА_14, яка обмінялася житловими приміщеннями з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 за біржевим  контрактом від 03.02.1995 року /а.с.58,150/ - 81/100 частин          на підставі вказаного рішення Суворовського райвиконкому м. Херсона №4 від 13.01.1995 року та наявність в домоволодінні АДРЕСА_1 одного житлового будинку літ. «Д»підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.06.2008 року та довідкою –характеристикою домоволодіння (260,261 аркуші інвентарної справи).

При цьому ні рішення виконкому, ні правовстановлюючі документи сторін на право власності, ні дії реєстратора прав власності ніким в установленому законом порядку не оспорені.

          Керуючись ст.ст. 303,308,315 п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

          Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5 і ОСОБА_7, відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий:

Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація