Справа № 22а-758/11 р.
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Корніюк А.П.,
при секретарі: Басюр А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-758 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута про перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначала, що вона є особою, яка постійно проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС до прийняття рішення про відселення другої категорії, інвалід другої групи, і має право на отримання додаткової пенсії в розмірі, встановленому ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що відповідач виплачував пенсію в меншому розмірі, а здійснити перерахунок відмовився, позивачка просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута здійснити перерахунок її пенсії відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком та надалі виплачувати додаткову пенсію відповідно до вимог вказаного Закону, та стягнути з відповідача 3134, 72 грн. заборгованості по виплаті додаткової пенсії.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та відповідно до вимог ч. 3 ст. 67
Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- за 2007 рік повністю, додаткової пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, додаткової пенсії за 2009 рік та надалі виплачувати додаткову пенсію відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону «Про статус і соціальний захист
_____________________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Зеленська В.І. Справа № 22а-758
Доповідач: А.В.Купельський Категорія № 10.3.2.
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального права. Зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду. Крім того, мінімальній розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб не застосовується для обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що позивачка є особою, яка постійно проживала у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року №224), віднесена до другої категорії, є інвалідом другої групи загального захворювання.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Дані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам ст.ст.22,46 Конституції України, ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і спростовуються наступними обставинами.
Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і статтю 51 викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними, відновлено дію положень ст. 51 у попередній редакції.
Посилання в апеляційній скарзі на правильність нарахування позивачці додаткової пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки спростовується наведеними вимогами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу та суперечить ст. 22 Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з виплати пенсій та доплат до них громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є безпідставними, оскільки питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього функцій у справах цієї категорії не було предметом даного судового розгляду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права на отримання додаткової пенсії.
Посилання на те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом є безпідставними, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.В.Купельський