АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-311/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст.185 ч.1, 186 ч.2, 70, 71 КК України Корман О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" квітня 2011 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Ятченка М.О., Неділька М.І.
з участю прокурора Свищ Л.А.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий 15.06.2010 року Уманським міськрайонним
судом за ст.296 ч.2 КК України до 2 років і 6 місяців
позбавлення волі, звільнений на підставі ст.75 КК України
від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки,
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 186 ч.2 КК України і йому призначено покарання:
- за ст.185 ч.1 КК України – 1 рік позбавлення волі;
- за ст.186 ч.2 КК України – 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання ОСОБА_3 у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду від 15.06.2010 року і остаточно визначено для відбування покарання ОСОБА_3 у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 258 гривень на користь держави.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 засуджений за те, що 27 вересня 2010 року, біля 15 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в житловому будинку ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон "Ноkiа-1200" вартістю 150 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, він же, 27 вересня 2010 року, близько 15 год.05 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в житловому будинку ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, де відкрито, умисно, з корисливих мотивів викрав велосипед "Ardis fold" вартістю 540 грн., чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.
На вирок суду засудженим ОСОБА_3 подана апеляція, в якій він, посилаючись на однобічність досудового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та суворість призначеного судом покарання, просить скасувати вирок Уманського міськрайонного суду від 23.12.2010 року, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції в частині призначеного покарання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжки) та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно за наведених у вироку обставин відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні в порядку ч.3 ст.299 КПК України, яким суд дав належну правову оцінку і які апелянт не вправі оспорювати в апеляційному порядку.
Дії засудженого ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України судом кваліфіковано правильно.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став, оскільки він будучи раніше засудженим за вчинення умисного злочину, маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість в період відбуття іспитового строку вчинив нові умисні злочини, у зв’язку з чим суд обґрунтовано до призначеного покарання частково приєднав невідбуте покарання за попереднім вироком, остаточне покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без зміни.
Головуючий
Судді