28.04.2011
Справа №22а-2601/2011 р. Головуючий в І інстанції: Чирський Г.М.
Категорія: 10.3.1 Доповідач: Фурман Т.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року квітня місяця 28 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Фурман Т.Г.
Суддів: Пузанової Л.В.
Закарян К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про визнання дій неправомірними, -
в с т а н о в и л а:
25 лютого 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зазначаючи, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни і має право на відповідні державні соціальні гарантії.
Посилаючись на те, що стаття 6 зазначеного вище Закону дає їй право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач їй не нараховує, ОСОБА_2 просила поновити пропущений строк для звернення до суду, стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн., зобов’язати відповідача нарахувати на його користь вищевказану соціальну допомогу з 01.01.2008 р.
Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення у розмірі 30 % надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги за період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, суд першої інстанції виходив з того, що дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та відновлено з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у зв’язку з виключенням п.17 ст.77 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Проте, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Законом України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»викладена в новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було. Таким чином, у 2006 році у відповідача не було правових підстав проводити виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Колегія суддів погоджується з висновком щодо чатового задоволення позовних вимог позивачки за 2007-2008 роки, оскільки судом першої інстанції було вірно застосовано норми матеріального права.
Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року таке зупинення визнано неконституційним.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.6 цього Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії в періоди з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року, оскільки в ці періоди дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з наступних підстав.
Ст.99 КАС України, в редакції, що діяла на час вирішення спору та на час звернення ОСОБА_2 з позовом, встановлений річний строк для звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України в редакції, чинній на час звернення до суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом 25 лютого 2009 року, а тому, враховуючи вищенаведене, її права підлягають захисту з 25 лютого 2008 року.
При цьому суд першої інстанції необґрунтовано вказав на те, що на спірні правовідносини не поширюється строк позовної давності, оскільки ст. 99 КАС України встановлений строк звернення до адміністративного суду, а не позовна давність.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 200, 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 грудня 2009 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення у розмірі 30 % надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_2 у поновленні пропущеного строку для звернення до суду.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року за необґрунтованістю.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року за пропуском строку звернення до суду.
В решті частині зазначену постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: