АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-268/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 45 Резнік Ю.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.
суддівПодороги В.М., Гончар Н.І
при секретаріПономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
в с т а н о в и л а :
31.03.2009 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначала, що відповідно до договору дарування від 29.06.1990 року являється власником 13/25 частин будинку, розташованого по АДРЕСА_1, а відповідачу належить 12/25 частин зазначеного будинку. До будинку відноситься земельна ділянка площею 1155 кв.м. Відповідно до рішення Уманської міської ради від 08 лютого 1996 року № 69 за ОСОБА_6 закріплено земельну ділянку площею 450 кв.м, а за відповідачем – 438 кв.м. Відповідач свою земельну ділянку приватизував, але Державний акт на земельну ділянку був визнаний недійсним та скасований за рішенням суду. ОСОБА_6 вважає, що земельна ділянка повинна бути поділена пропорційно до належної частки в будинку, тому просила суд виділити їй у користування земельну ділянку під №1 площею 493 кв.м., а відповідачу ОСОБА_7 виділити земельну ділянку №3 площею 469 кв.м, відповідно до варіанту запропонованого в акті технічної консультації від 29.03.2009 року та земельним сервітутом, а проїзд площею 193 кв.м. – залишити в загальному користуванні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Також в своїх поясненнях в суді вона вказувала, що земельну ділянку потрібно переміряти і розділити, оскільки там не мається в наявності зазначеної площі земельної ділянки, в тому числі там, де мається проїзд. Питання землі стоїть гостро у неї із сусідом, тому що відповідач обгородився парканом, перешкоджає позивачу у доступі до її власності, здійснює самочинне будівництво, а від руху автомобілів, які рухаються у неї по під вікнами, руйнується будинок. Особи, які проводили проміри земельну ділянку, по різному вказують її розмір земельної ділянки і тому потрібно в першу чергу провести точно проміри з метою встановлення точного розміру земельної ділянки. Також позивач підтвердила, твердження відповідача і його представника про те, що вона здійснила самочинне будівництво гаражу, веранди на відповідній території. Що стосується права власності на будинок, то вона вказувала, що у неї є договір дарування і цей будинок її подарувала мати. Варіант розподілу вказаний в експертизі їй не підходить і вона категорично з ним не згідна.
Відповідач ОСОБА_7 та його представник в судовому засіданні під час дачі пояснень позов не визнали і просили суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю і безпідставністю, а в судових дебатах представник відповідача вказував, що позов вони визнають частково і погоджуються на варіант розподілу, вказаний у висновку експертизи, яка проведена за клопотанням позивача. Також відповідач підтвердив твердження позивача про те, що він здійснює самочинне будівництво на відповідній території і у разі встановлення компетентним органами порушень, він згоден знести самочинні будівлі.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2010 року ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення, так як вважає його незаконним, необґрунтованим та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.
Інші учасники апеляцій не подавали.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Суд першої інстанції встановив, що сторони по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу від 02.04.1986 року та свідоцтва на право особистої власності №9 від 28.04.1990 року на 12/25 житлового будинку по АДРЕСА_1, а позивач ОСОБА_6 згідно договору дарування від 29.06.1990 року та свідоцтва на право особистої власності №8 від 28.04.1990 року на 13/25 житлового будинку по АДРЕСА_1. З договорів купівлі-продажу та дарування вбачається, що будинок розташований на земельній ділянці площею 819 кв.м.
Встановлено, що позивач ОСОБА_6. не додала до матеріалів цивільної справи належних та допустимих доказів, які підтверджують той факт, що вона є землевласником чи землекористувачем відповідної частини земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1
Відповідачем ОСОБА_7 01.11.2003 року приватизувалася земельна ділянка, але за рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.04.2008 року визнано незаконними і скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0608 га (для обслуговування житлового будинку - 0,0478 га, ведення особистого селянського господарства - 0,0534 га, в т.ч. спільне користування 0,0130 га), що був виданий 11.11.2003 року ОСОБА_7 та рішення Уманської міської ради від 18.09.2003 року №14-23/24 в частині виділення ОСОБА_7 відповідної земельної ділянки у власність. Після скасування вищевказаних документів відповідач до міської ради по питанню виділення земельної ділянки не звертався і рішення по цих питаннях не приймалися.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Уманської міської Рад народних депутатів від 08.02.1996 року №96 було проведено затвердження схем землекористування, в т.ч. за будинковолодінням №13-а по вул. Республіканській м. Умань на підставі спільної згоди співвласників будинку, а саме закріплено: за ОСОБА_7-438 кв.м., за ОСОБА_6(вона ж ОСОБА_6)-450 кв.м. і у їх спільному користуванні залишено заїзд з вул. Громова загальної площею-205 кв.м. (всього – 1093 кв.м. (438+450+205=1093), що не відповідає розмірам земельної ділянки зазначеної в договорі купівлі-продажу та договорі дарування (819 кв.м.).
Вказаним рішенням було затверджено зміни конфігурації земельних ділянок співвласників, відведено земельні ділянки в натурі, внесено відповідні зміни в облікові документи землекористувачів. Зазначене рішення є чинним на час розгляду справи, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, вимоги про його скасування сторонами не ставилися.
Згідно рішення Уманської міської ради від 27.10.1983 року №514 "Про затвердження "ветхих" індивідуальних будинків, які не підлягають капітальному ремонту" було проведено затвердження акту технічного стан 17/50 частин індивідуального житлового будинку по вул. Республіканській, 13.
Відповідно до ст.57 ч.1 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. При цьому в ч.2 ст.57 ЦПК України вказано, що ці дані встановлюються в т.ч. на підставі висновків експертів. Згідно з вимогами ст.66 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки; обґрунтовані відповіді на питання поставлені судом.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2010 року №919/920-БТ, що проведена відповідно до клопотань позивача ОСОБА_6 - встановити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння виділенням земельної ділянки спільного користування можливо, але необхідно врахувати технічний стан старої частини житлового будинку, який визнаний "ветхим", відповідно до рішення Уманської міської ради від 27.10.1983 №514 ( при цьому експертом було враховано специфіку розташування будівель і споруд на земельній ділянці). Експертом при цьому також максимально враховано ідеальні частки співвласників будинковолодіння, а саме: ОСОБА_6-52%, ОСОБА_7-48%. По оптимальному варіанту запропонованому експертом площа земельної ділянки ОСОБА_6 становить 555,0 кв.м.; площа земельної ділянки ОСОБА_7 - 478,0 кв.м.; земельна ділянка спільного користування становить 235 кв.м. При цьому загальний розмір земельної ділянки становить 1268,0 кв.м., що не відповідає розмірам земельної ділянки зазначеної в договорі купівлі-продажу та договорі дарування (819 кв.м.) і в рішенні виконавчого комітету Уманської міської Рад народних депутатів від 08.02.1996 року №69 (1029 кв.м.). Рішення, інші правовстановлюючі документи, які б підтверджували факт користування чи власності сторін зазначеними розмірами земельних ділянок в матеріалах справи відсутні.
В листі за підписом заступника начальника міськрайонного управлінння Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області В.В. Кузуб (вих. № 1684/7-1-19 від 01.12.2010 року) вказано, що за результатами розгляд звернення ОСОБА_6 щодо достовірності топогеодезичної зйомки, що використовувалася експертом Бойко С.В. при розподілі земельної ділянки між співвласниками будинку, були встановленні відхилення від дійсного знаходження станом на 01.12.2010 року та плану порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, розробленого судовим експертом Бойко С.В. Позивач ОСОБА_6). відмовилась від запропонованого експертом порядку землекористування.
Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Сторони в даній справі відповідних доказів не надали і не ставили перед судом питання про витребування у встановлені ст.131 ЦПК України строки.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і позов не підлягає до задоволення, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, тому суд апеляційну скаргу відхиляє. а рішення суду першої інстанції залишає без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :