АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1218/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.2 Коваленко В.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л.І.
суддів Бородійчука В.Г. , Демченка В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на постанову Кам’янського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок,
в с т а н о в и л а :
13.10.2009 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що він є особою потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС I категорії, інвалід 3 групи, а тому, за правилами статей 50 та 54 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на щорічну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, при цьому розмір його державної пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, однак відповідач усупереч зазначеним правовим нормам не провів відповідне нарахування.
Просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року .
Постановою Кам’янського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області щодо відмови обрахування пенсії ОСОБА_5, як інваліду 3 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язано Управління ПФУ в Кам’янському районі Черкаської області провести у відповідності до ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок та виплату ОСОБА_5 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язано управління ПФУ в Кам’янському районі Черкаської області провести у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок та виплату ОСОБА_5 державної пенсії як особі, віднесеній до категорії 1 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області просить дану постанову скасувати, як ухвалену з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін.
Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом ІІІ групи, інвалідність пов’язана з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області, де отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6-и мінімальних пенсій за віком.
Крім того, позивачу згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Проте, ці виплати здійснюються відповідачем у значно менших розмірах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як інвалід ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, які мають бути виплачені відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постановою КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Судовою колегією не приймаються до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та пенсії як інваліду ІІІ групи, захворювання якої пов’язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, передбачених ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованих відповідно до мінімальної пенсії за віком, було порушено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції – без змін.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Кам’янського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-денний строк з дня набрання нею законної сили касаційної скарги безпосередньо до вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Головуючий :
Судді :