АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-248/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Драник Н.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Василенко Л.І.
суддівБородійчука В.Г., Демченка В.А.
при секретаріНаконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та УПФ України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
в с т а н о в и л а :
23.07.2009 р. ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Згідно із ст. 6 цього Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Тому просила суд визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною. Зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 - 2008 роки в сумі 3891,90 грн. Зобов'язати відповідача нарахувати їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в подальшому при нарахуванні пенсії.
Управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси проти позову заперечувало, просило застосувати річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України та відмовити позивачці у позові.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2009 року позов задоволений частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_6 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано Управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008 році, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, як ухвалену з порушенням норм матеріального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити у справі нову - про відмову в задоволенні позову посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення, апеляційна скарга Управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси підлягає відхиленню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду з даним позовом 23.07.2009 р. При цьому просила суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у визначеному законом розмірі за період з 2006 – 2008 роки та здійснювати їх в подальшому.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своєму запереченні на позов від 19.08.2009 р. р. (а.с. 18-20) наполягав на застосуванні відносно вимог позивачки річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.
Судова колегія приходить до висновку, що суд на законних підставах задовольнив вимоги позивачки та зобов’язав відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23 липня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, що виплачувались позивачу у 2008 р., проте ухвалюючи постанову 18.09.2009 р. не врахував, що позивачкою заявлялась вимога про зобов’язання відповідача здійснювати відповідні нарахування і в подальшому.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до зміни із зобов'язанням провести перерахунок пенсії за період з дати звернення до суду в межах строку позовної давності, з 23.07.2008 року по день постановлення рішення, по 18.09.2009 року.
Поряд з викладеним, вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія судової палати,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси відхилити.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2009 року, в частині зобов’язання Управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, змінити.
Зобов’язати Управління ПФУ в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 р. по 18 вересня 2009 р. включно, за виключенням виплачених сум, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2009 року залишити без змін .
Постанова набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :