Справа №  2-а-129/11

П О С Т А Н О В А                            

ІмЕНЕм  україни

28 квітня 2011  року  Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого –судді Карбовнік  І.  М. ,

при секретарі  Данилів О.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миколаївському  районі Львівської області  про  стягнення заборгованості  по виплаті   щомісячної державної соціальної допомоги як „дитині війни”  за 2008 -2010 роки ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірною відмови відповідача щодо підвищення їй пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов’язання  нарахувати та виплатити  їй підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з січня 2008р. по грудень 2010р.   

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Виклад ст.6 у новій редакції Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   визнано неконституційним згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. У зв’язку з цим відповідач незаконно не виплачував їй за період з 2008 р. по 2010 р. підвищення до пенсії не в повному розмірі.   

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить даний позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області ОСОБА_3, не погоджується з доводами позивача викладеними в позовній заяві та з підстав зазначених у запереченні на адміністративний позов, просить в позові відмовити в повному обсязі, оскільки відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим Законом. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни  виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. ОСОБА_1 доплата виплачувалась позивачу у повному обсязі. Крім того, при вирішенні спору просить застосувати позовну давність, встановлену ст.ст.99,100 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, виходячи з наступних підстав.   

Встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачка є пенсіонером, народилась 1935 р. Вона відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набула статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р та чинний на даний час, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка в 2010 р. виплачувалась у меншому, ніж передбачено Законом № 2195-УІ розмірі, тому позов в частині виплати суми за вказаний період підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.   

Позивач  просить поновити пропущений строк позовної давності не обґрунтовуючи достатньо поважності  причин пропуску строку, посилаючись на те, що  про  порушення її прав їй стало відомо після висвітлення в пресі відповідного рішення Конституційного Суду 09.07.2007р.  Судом   визнано причини пропуску строку  на звернення до суду не поважними, оскільки відповідні зміни до законодавства,  на яких ґрунтуються позовні вимоги були прийняті у встановленому законом порядку та офіційно оприлюднені, що свідчить про наявність у позивача   повноцінної  можливості скористатись правом на судовий захист порушених прав.Тому судом позов в частині нарахування та виплати   щомісячного підвищення до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2008 року до 18 вересня 2010 р.   на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залишено без розгляду та задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України, суд –  

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково .

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату  ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.09.2010 р. по 31.12.2010 р. на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з урахуванням  проведених виплат як дитині війни.

 Постанову  можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення через районний суд.

Суддя:                                                                                                                             Карбовнік  І.  М.