ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"08" січня 2008 р. Справа № 20/293
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.
за участю представників сторін:
в судовому засіданні від 18 грудня 2007 року -
позивача: ОСОБА_1. (дов. серії ВЕР № 898903 від 21.06.2007р.);
відповідача: Форет М.С. (дов. № 551/10-32 від 11.01.2007р.); Тополевська О.М. (дов. № 34658/10-15 від 30.07.2007р.);
в судовому засіданні від 21 грудня 2007 року -
позивача: ОСОБА_1. (дов. серії ВЕР № 898903 від 21.06.2007р.);
відповідача: Прищепа О.С. (дов. № 452/10-32 від 11.01.2007р.); Тополевська О.М. (дов. № 34658/10-15 від 30.07.2007р.);
в судовому засіданні від 24 грудня 2007 року -
позивача: ОСОБА_1. (дов. серії ВЕР № 898903 від 21.06.2007р.);
відповідача: Прищепа О.С. (дов. № 452/10-32 від 11.01.2007р.); Тополевська О.М. (дов. № 34658/10-15 від 30.07.2007р.);
в судовому засіданні від 26 грудня 2007 року -
позивача: ОСОБА_1. (дов. серії ВЕР № 898903 від 21.06.2007р.);
відповідача: Прищепа О.С. (дов. № 452/10-32 від 11.01.2007р.); Тополевська О.М. (дов. № 34658/10-15 від 30.07.2007р.);
в судовому засіданні від 8 січня 2008 року -
позивача: ОСОБА_1. (дов. серії ВЕР № 898903 від 21.06.2007р.);
відповідача: Прищепа О.С. (дов. № 452/10-32 від 11.01.2007р.); Тополевська О.М. (дов. № 34658/10-15 від 30.07.2007р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом підприємця ОСОБА_2
до відповідача Державної податкової інспекції у місті Рівне
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 листопада 2006 року № 0004411742/0, від 29 грудня 2006 року № 0004411742/1, від 22 березня 2007 року № 0004411742/2, від 5 червня 2007 року № 0004411742/3 Державної податкової інспекції у м. Рівне.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні від 18 грудня 2007 року оголошувалася перерва до 21 грудня 2007 року до 10 години, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку (том 2; а.с. 24).
В судовому засіданні від 21 грудня 2007 року оголошувалася перерва до 24 грудня 2007 року до 10 години, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку (том 2; а.с. 28).
В судовому засіданні від 24 грудня 2007 року оголошувалася перерва до 26 грудня 2007 року до 10 години, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку (том 2; а.с. 37).
В судовому засіданні від 26 грудня 2007 року оголошувалася перерва до 8 січня 2008 року до 15 години 55 хвилин, про що учасники судового процесу повідомлені під розписку (том 2; а.с. 68).
Підприємець ОСОБА_2 (надалі -Позивач) звернулася в господарський суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 листопада 2006 року № 0004411742/0, від 29 грудня 2006 року № 0004411742/1, від 22 березня 2007 року № 0004411742/2, від 5 червня 2007 року № 0004411742/3 Державної податкової інспекції у м. Рівне.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11 вересня 2007 року (том 1, а.с. 160-161) у даній справі судом призначено судово-бухгалтерську експертизу та провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта. Господарським судом перед експертом поставлені наступні питання:
1) чи підтверджуються документально донараховані на підставі акту Відповідача від 7 листопада 2006 року № 269 Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Позивача, код НОМЕР_2, за період з 1 липня 2003 року по 30 червня 2006 року та достовірності обліку і сплати ПДВ за період з 1 вересня 2003 року по 30 червня 2006 року та акту Відповідача від 29 грудня 2006 року № 309 Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Позивач, код НОМЕР_2, за період з 1 липня 2003 року по 30 червня 2006 року та достовірності обліку і сплати ПДВ за період з 1 вересня 2003 року по 30 червня 2006 року, суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб?;
2) чи закладено в ціну реалізованих персональних комп'ютерів та офісних АТС Позивачем вартість послуг: зі збирання та налагодження персональних комп'ютерів, з монтажу і програмування АТС, з монтажу кросового обладнання, комп'ютерної мережі, коробів та телефонної проводки отриманих ним від Позивача ?.
28 листопада 2007 року в господарський суд Рівненської області надійшов висновок № 0431 судово-бухгалтерської експертизи по справі № 20/293 (том 2, а.с. 6-12), в якому експерт надав наступні висновки по заданим питанням:
1) ...за результатами проведеного дослідження експертом можливо підтвердити донарахування Позивачу податку з доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю в сумі 1 074 грн. 49 коп.
Розбіжність з актом документальної перевірки № 269 від 7 листопада 2006 року складає 588 грн. 54 коп.
Розбіжність з актом документальної перевірки № 309 від 26 грудня 2006 року складає 622 грн. 49 коп.;
2) В поданих на дослідження експерту документах щодо реалізації Позивачем персональних комп'ютерів та офісних АТС відсутні документальні дані щодо виконання робіт з монтажу кросового обладнання, комп'ютерної мережі, коробів та телефонної проводки, отже відповідно до норм, передбачених підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, ці документи не можуть бути документальним підтвердженням здійснення таких господарських операцій та підтверджувати реалізацію робіт (послуг), отриманих від підприємця ОСОБА_3
Проаналізувавши даний висновок судового експерта суд не може прийняти його як такий, який можна покласти за основу судового рішення, оскільки в своєму досліджені та висновку експерт керувався Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, і відхиляв, як неналежні докази, подані на дослідження матеріали на основі даного Положення, в той час, як у відповідно до підпункту 1.1 даного Положення: Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи). Відповідно, експерт хибно керувався даним Положенням, оскільки зі змісту підпункту 1.1 даного Положення, воно не встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємцями, до числа яких відноситься Позивач.
Ухвалою господарського суду від 30 листопада 2007 року (том 2, а.с. 13) у справі № 20/293 провадження у даній справі поновлено.
Позивач у позовній заяві (том 1; а.с. 2-9), обґрунтуванні позовних вимог з урахуванням заперечень Відповідача (том 1; а.с. 137-139), обґрунтуванні позовних вимог з урахуванням висновку експерта (том 2; а.с. 17-21) та представник Позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві та зазначених письмових обґрунтуваннях позовних вимог.
Відповідач у запереченні на адміністративний позов (том 1, а.с. 101-103), додаткових поясненнях (том 2, а.с. 26-27) та представники Відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову в повному обсязі з підстав вказаних у даних -запереченні та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.
Позивач є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.
Працівниками Відповідача проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Позивачем за період з 1 липня 2003 року по 30 червня 2006 року та достовірності обліку і сплати ПДВ за період з 1 вересня 2003 року по 30 червня 2006 року.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення Позивачем статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26 грудня 1992 року, внаслідок чого Позивачу донараховано до сплати 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 03 коп. податку з доходів від підприємницької діяльності, та про що складено акт № 269 від 7 листопада 2006 року (том 1, а.с. 10-14).
Відповідачем 10 листопада 2006 року на підставі акту перевірки № 269 від 7 листопада 2006 року (том 1, а.с. 10-14) прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0004411742/0 (том 1, а.с. 15), в якому, за порушення статті 13, абзацу „б” статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, відповідно до підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 1 663 грн. 03 коп..
В порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Позивач оскаржував рішення податкового органу.
За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення за № 0004411742/0 (том 1, а.с. 15), та прийняті під час розгляду скарг податкове повідомлення-рішення Позивача від 29 грудня 2006 року № 0004411742/1 (том 1, а.с. 16) та від 22 березня 2007 року № 0004411742/2 (том 1, а.с. 17) залишені без змін, а скарги без задоволення, та прийнято нове повідомлення-рішення від 5 червня 2007 року № 0004411742/3 (том 1, а.с. 18).
Як вбачається з акту перевірки (том 1, а.с. 10-14) та вищевказаних повідомлень-рішень (том 1, а.с. 15-18), Відповідач вбачає у діях Позивача порушення статті 13, абзацу „б” статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”.
Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” втратив свою чинність у частині оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю (окрім розділу ІV).
Згідно абзацу „б” статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”: з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.
У відповідності до частини третьої статті 13 (розділ IV) Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”: до складу витрат, пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно пункту 1.21 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: доходи з джерелом їх походження з України є будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
Згідно пункту 4.1 та підпункту 4.1.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; валовий доход включає в себе загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Аналіз вищевказаних статтей вказує на те, що для підтвердження понесених витрат підприємцям (в даному випадку Позивачу) необхідно мати доказ того, що ним здійснено компенсацію (оплату) вартості послуг які ним придбавались (придбані), проте за умови їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно ж пункту 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: Господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
З даного вбачається, що даний Закон визначає під господарською діяльністю будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу. Водночас, як вбачається з пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” сума скоригованого валового доходу платника податку звітного періоду зменшена на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань визначає суму прибутку. Таким чином, придбання Позивачем послуг у підприємця Демешкіна О.А. (для зарахування до валових витрат) повинно підтверджуватися платіжними документами, за умов отримання в подальшому доходу (а не прибутку) при продажу остаточного товару (комп'ютерів, АТС, тощо) та за умови якщо участь Позивача у такій діяльності є регулярною (постійною).
Зважаючи на це, суд не бере до уваги: не підписання Позивачем акту виконаних робіт по рахунку-замовленню № 084 від 27 липня 2004 року (том 1, а.с. 21) -оскільки для зарахування виконаних робіт (послуг) до валових витрат необхідно підтвердити лише їх оплату; та не отримання прибутку Позивачем по деяких операцій -оскільки діюче законодавство [аналіз якого наведено вище] не передбачає обов'язковість отримання саме прибутку, а передбачає обов'язковість отримання доходу, який Позивачем отримувався.
Виконані підприємцем ОСОБА_3. роботи: по монтажу кросового обладнання, комп'ютерної мережі, коробів та телефонної проводки (рахунок-замовлення № 084 від 27 липня 2004 року на а.с. 21 тому 1), по збиранню та налагодженню ПК Celeron (рахунок-замовлення № 040/К від 24 березня 2005 року на а.с. 30 тому 1), по збиранню та налагодженню ПК Celeron, монтажу та програмуванню АТС, підключенню ІSDN терміналу (рахунок-замовлення № 064 від 14 червня 2004 року на а.с. 35 тому 1), по монтажу та програмуванню терміналу (рахунок-замовлення № 067/К від 24 червня 2005 року на а.с. 44 тому 1), по монтажу та налагодженню АТС Panasonic KX-ТЕМ824 і програмуванню блока розширення АТС Panasonic (рахунок-замовлення № 108/К від 14 грудня 2005 року на а.с. 46 тому 1), по збиранню та налагодженню ПК Celeron (рахунок-замовлення № 109/К від 20 грудня 2005 року на а.с. 55 тому 1), по збиранню та налагодженню ПК Celeron D325, D345 (рахунок-замовлення № 079/К від 27 вересня 2005 року на а.с. 77 тому 1), по програмуванню АТС і збиранню та налагодженню ПК Celeron (рахунок-замовлення № 077/К від 11 серпня 2005 року на а.с. 62 тому 1), -оплачені Позивачем наступними платіжними документами: платіжним дорученням № 040 від 27 липня 2004 року (том 1, а.с. 27), платіжним дорученням № 058 від 14 жовтня 2004 року (том 1, а.с. 27), платіжним дорученням № 006 від 8 квітня 2005 року (том 1, а.с. 33) з урахуванням листів Позивача (том 1, а.с. 34; том 1, а.с. 74), платіжним дорученням № 015 від 17 червня 2005 року (том 1, а.с. 42) з урахуванням листа Позивача (том 1, а.с. 43), платіжним дорученням № 042 від 19 грудня 2005 року (том 1, а.с. 54), платіжним дорученням № 043 від 29 грудня 2005 року (том 1, а.с. 61), платіжним дорученням № 024 від 26 серпня 2005 року (том 1, а.с. 75) з урахуванням листа Позивача (том 1, а.с. 76); та включені до валових витрат у звітних періодах.
З усіх здійснених операцій позивачем отримувався доход.
Факт того, що діяльність Позивача по продажу електричної, комп'ютерної та оргтехніки є постійною (регулярною) підтверджується і актом перевірки (том 1, а.с. 10-14), а саме абзацом 4 пункту 1.2 акту, де вказано фактично здійснювані Позивачем види діяльності.
Зважаючи на усе вказане вище, суд вважає висновки Відповідача про порушення останнім статті 13 та абзацу „б” статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” безпідставними.
Враховуючи усе вищенаведене, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від податкових повідомлень-рішень від 10 листопада 2006 року № 0004411742/0, від 29 грудня 2006 року № 0004411742/1, від 22 березня 2007 року № 0004411742/2, від 5 червня 2007 року № 0004411742/3 Відповідача підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити.
2. Податкові повідомлення-рішення, яке виніс податковий орган - Державна податкова інспекція у місті Рівне від 10 листопада 2006 року № 0004411742/0, від 29 грудня 2006 року № 0004411742/1, від 22 березня 2007 року № 0004411742/2 та від 5 червня 2007 року № 0004411742/3 -визнати нечинними у повному обсязі з моменту їх прийняття.
3. Присудити на користь підприємця ОСОБА_2, 33001, м. Рівне, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в РФ АТ „Укрінбанк”, МФО 333216, код НОМЕР_2, з державного бюджету України витрати по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 13 (тринадцять) грн. 60 коп. та 1 753 (одна тисяча сімсот п'ятдесят три) грн. 92 коп. витрат на проведення судової експертизи.
4. Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.
5. Копії постанови направити сторонам у справі.
6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови оформлено та підписано 14.01.2008р.
Суддя Василишин А.Р.