ПОСТАНОВА                                     

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2011 року

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Полонському районі про визнання незаконною відмову  у виплаті щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни, -

встановив:

Позивачка 08.09.2010 року звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача виплатити для неї невиплачене в повному об'ємі як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 1 січня по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 01 вересня 2010 року.

В обґрунтування вимог вказувала, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-IV з наступними змінами управління Пенсійного фонду України у Полонському районі повинно виплачувати для неї підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак цього обов'язку відповідач не виконує.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року N 2195-ГУ з наступними змінами - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік»від 28.12.2007 року в статтю 6 названого Закону внесені зміни. Зміст цієї статті викладений в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 внесення зазначених змін визнано неконституційним.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, а також до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з дня визнання неконституційними норм закону про бюджет на 2008 рік ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як "діти війни", поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідач з 22.05.2008 року здійснює виплату підвищення для позивачів як дітям війни виходячи із розмірів встановлених пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які є значно нижчими ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами суд вважає, що виплата підвищення «дітям війни»має здійснюватись у розмірах встановлених Законом, тому відмова Управління саме в такий спосіб здійснювати вказану виплату позивачам є незаконною, а їхнє порушене право підлягає захисту.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в межах шестимісячного терміну.

Керуючись наведеним, ст.183-2КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову відповідача у виплаті щомісячної соціальної допомоги позивачу як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Полонському районі здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни для ОСОБА_1 за період шестимісячного терміну, що передує даті звернення до суду, а саме, з 08.03.2010 року по 01.09.2010  року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно з урахуванням виплачених сум.

Мінімальну пенсію за віком слід обчислювати, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного
суду шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з
дня отримання її копії.

Суддя                                                                                                                                Н.А.Горгулько