__________________________________________________________________

Справа №  2-3840/11

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15  квітня  2011 року  Приморський районний суд м. Одеси

у складі:          головуючого судді      Загороднюка В.І.

                    при секретарі               Міневич Д.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки та просить визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 укладений 12.01.2007 року на користь ОСОБА_2.

При цьому посилається на те, що          ОСОБА_3 на праві власності належала 31/100 частина квартири № 14 по вул. Пантелеймонівській  в м. Одесі. Вказана квартира складається з однієї кімнати в комунальній квартирі загальною площею 33,7 кв.м. В зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 ніколи не перебувала та дітей в неї не було. Він є двоюрідним братом ОСОБА_3 За життя ОСОБА_3 часто хворіла та вони її доглядали. 15.04.2007 року ОСОБА_3 померла. За життя ОСОБА_3 за загадковими обставинами склала заповіт на ім’я ОСОБА_2, яка не була з нею в родинних відносинах, однією сім'єю з нею не проживала. Він є спадкоємцем ОСОБА_3  п’ятої черги за законом, спадкоємців  попередніх черг у ОСОБА_3 не має. Вважає заповіт складений ОСОБА_3 недійсним оскільки вона хворіла важкими захворюваннями та не усвідомлювала значення своїх дій.

          В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Після проведення посмертної судово-психіатричної експертизи представник позивача пояснив, що оскільки висновком експертизи було встановлено, що ОСОБА_3 на момент укладання заповіту 12.01.2007 р. не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, тому він з цих підстав просить визнати заповіт недійсним.

          Відповідачка та представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнали, вважають його не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

          Вислухавши пояснення сторін,  свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з  наступних підстав.

          Судом встановлено, що згідно свідоцтву про право власності № 8-3194 від 12.07.1994 р. ОСОБА_3 належить на праві власності 31/100 частини квартири спільного заселення № 14 по вул. Пантелеймонівській (Чижикова) в м. Одесі, загальною площею 33,7 кв.м.

(а.с.11)

          Як вбачається з заповіту від 12.01.2007 р. за № 14, посвідченого  приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - ОСОБА_3 зробила заповіт на все належне їй майно на ім’я ОСОБА_2.

(а.с.16)

          Як вбачається з актового запису  про смерть № 3408 від 16.04.2007 р. ОСОБА_3 померла  15.04.2007 р.

(а.с.13)

          Згідно рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 03.12.2007 р., яке набрало законної сили, було встановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 15 квітня 2007 року.

(а.с.42-43)

          Згідно акту № 879 комісійної посмертної судової-психіатричної експертизи від 28.08.2008 р. ОСОБА_3 на час підписання заповіту 12.01.2007 р. страдала психічним розладом у вигляді органічного емоціонально-лабільного  розладу в зв’язку з змішаними захворюваннями, що суттєвим чином впливало на її здатність правильно  усвідомлювати зміст підписаного заповіту 12.01.2007 р. та усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

(а.с.106-118)

В ході розгляду справи судом були допитані ряд свідків в тому числі ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 які підтвердили неадекватну поведінку ОСОБА_3 у січні 2007 року та незадовго до її смерті.

          Суд не приймає до уваги висновок спеціалісту ОСОБА_9 від 25.05.2009 р. оскільки це не є  висновком судової експертизи, вказаний висновок зроблений на запит представника відповідачки, спеціаліст ОСОБА_9 судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України не попереджалась, матеріали справи та медична документація на огляді у неї не були.

          Крім того, допитаний в судовому засіданні експерт  ОСОБА_10 пояснив, що в акті № 879 комісійної посмертної судової-психіатричної експертизи від 28.08.2008 р. були дані чіткі відповіді на запитання які ставив суд в своїй ухвалі про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, а також повністю підтвердив  висновок, який було надано ним в складі експертної комісії.

          Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 на момент складання заповіту не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Отже за цих підстав заповіт складений нею слід визнати недійсним.

          Відповідачкою в ході розгляду справи не було надано доказів, які б спростовували вищезазначені докази та цей висновок суду.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала  значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті –за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, суд вважає, що вказаний заповіт слід визнати недійсним.

На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст. 225 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

        Позов  задовольнити.

Визнати недійсним заповіт укладений ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 12.01.2007  року, на користь ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя