Справа № 1-81/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     12 травня 2011 року                                                                                                                                                           м. Суми

                Зарічний  районний суд м. Суми у складі:  головуючого - судді Янголь Є.В., при секретарі Дубініна Т.Ю., за участю прокурорів Фролкова М.В., Рекуненко Б.П. та  Мороз А.В.,  потерпілого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальну  справу про  обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, не військовозобов’язаний, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 6, кв. 2, раніше судимий:

-          14.04.2005 року був засуджений Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 15 ч.2, 186 ч.2, 69, 187 ч.3, 62, 296 ч.1, 70  КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

-          17.07.2008 року був засуджений Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 2-х років 5-ти днів позбавлення волі, звільнений 05.02.2010 року умовно-достроково на підставі постанови Краснодонського районного суду Луганської області від 28.01.2010 року, невідбутий строк 4 місяці 5 днів

за ст.ст. 187 ч.3, 190 ч.2  КК України,-

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, українець, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одружений, не працює, не військовозобов’язаний, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, б. 15, кв. 321, в силу ст. 89 КК України раніше судимий

за ст. 187 ч.3, 190 ч.2  КК України,-

                        В С Т А Н О В И В:

19.04.2010 року, близько 18:00 год., ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_5 діючи повторно, обоє перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля будинку № 15 по вул. Охтирська м. Суми, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, маючи в руках мобільний телефон громадянина ОСОБА_1, а саме телефон «Samsung C160»вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 250 грн. з сім картою оператора МТС на рахунку якої було 10 грн., після того як останній попросив забрати свій телефон, з використанням  обману  повідомили потерпілого ОСОБА_1 що їм ще потрібен телефон та ОСОБА_1 відійшов від них. Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілого ОСОБА_1 втекли забравши зазначений телефон. Таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом обману заволоділи мобільним телефоном та коштами що знаходились на сім карті, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 260 грн.

Не зупинившись на скоєному, 19.04.2010 року,  біля 20:00 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись біля магазину „Адажио” який розташований за адресою м. Суми, вул. Охтирська, 13, вступили у попередню змову на здійснення нападу на гр. ОСОБА_1 з метою заволодіння його майном та з проникненням у його житло. Після цього, в цей же день, близько 23:20 год., ОСОБА_5, який раніше вчинив розбій, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, з метою заволодіння майном гр. ОСОБА_1, з корисних мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, використовуючи знайомство з ОСОБА_1, який відчинив їм двері вночі, проникли до його житла за адресою м. Суми, вул. Охтирська, б. 15, кв. 53  та із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров’я здійснили напад на останнього, спричинивши йому згідно висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді садна в правій тім’яній області та гематоми на тильній поверхні лівої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та у вигляді рани на лівій тім’яній області, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що потягли короткочасний розлад здоров’я, зв’язали його скотчем та заволоділи майном потерпілого ОСОБА_1, а саме телевізором „JVC” моделі AV-210BE та відеоплеєром „Samsung SRV-17C” чим спричинили останньому збитки згідно висновку товарознавчої експертизи на загальну суму 1014 грн.     

Свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 3 та 190 ч.2 КК України, ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав частково та пояснив, що в квітні 2010 року він разом з ОСОБА_6 перебували за місцем проживання ОСОБА_1 та випили пляшку горілки на трьох осіб. Він попросив у ОСОБА_1 телефон щоб подзвонити та вийшов з ним на вулицю, за ним вийшов і ОСОБА_6, де вони разом вирішили не повертати цей телефон а продати його, після чого зустріли знайомого та продали телефон за 100 грн., гроші поділили між собою та знову пішли вживати спиртні напої. В цей же день вночі вони знову з ОСОБА_6 прийшли до ОСОБА_1 за адресою м. Суми, вул. Охтирська, 15 щоб сказати що його телефона вже немає та хотіли віддати йому свій телефон, умислу на заволодіння майном потерпілого в них не було, прийшли приблизно в 23:00, почали розмовляти про телефон. Потім почали битися, хто почав бійку не пам’ятає, ОСОБА_1 його не бив а він наніс йому один удар дерев’яною палкою по голові через те що він його образив, чи бив ОСОБА_6 не пам’ятає, визнає що зв’язали потерпілого скотчем, який був у ОСОБА_6 але для чого не знає. Потім з квартири потерпілого забрали телевізор та відеомагнітофон та пішли з квартири після чого були затримані працівниками міліції. Уточнив що умисел на заволодіння майном потерпілого виник після того як потерпілий вже був зв’язаний скотчем.    

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 3 та 190 ч.2 КК України також визнав частково, дав пояснення, аналогічні поясненням  ОСОБА_5  та  пояснив, що наніс один удар потерпілому в обличчя але дерев’яним предметом не бив, скотч, яким зв’язували потерпілого належав йому та він взяв його перед тим як іти до потерпілого однак умислу зв’язувати потерпілого скотчем не було. З квартири вони забрали телевізор та відеомагнітофон та пішли, на вулиці їх затримали працівники міліції. Пояснив, що умисел на викрадення майна у них з  ОСОБА_5 виник лише після того як вони зв’язали потерпілого.

Однак, незважаючи на такі пояснення підсудних, їх вина у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах, повністю підтверджується дослідженими по справі доказами.

З пояснень ОСОБА_5 даних на досудовому слідстві та  в якості обвинуваченого (т.1 а.с. 182-183) та оголошених в судовому засіданні, вбачається, що 19.04.2010 року в обідній час він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_6 та вони вдвох випили пляшку горілки, близько 18:00 год. вони вдвох зайшли до його знайомого ОСОБА_1 де випили ще пляшку горілки на трьох осіб, потім він попросив у потерпілого ОСОБА_1 мобільний телефон щоб подзвонити. Після того як ОСОБА_1 дав йому свій телефон він вийшов на вулицю з під’їзду щоб здійснити дзвінок з мобільного телефону а за ним вийшов і ОСОБА_6 Перебуваючи біля під’їзду ОСОБА_7 запропонував заволодіти мобільним телефоном, що належав потерпілому. Через деякий час на вулицю вийшов потерпілий ОСОБА_1 та попросив його повернути свій мобільний телефон на що він відповів що йому потрібно ще зателефонувати хоча нікому телефонувати не збирався. ОСОБА_1 пішов за будинок викидати сміття а він з ОСОБА_6 пішли в сторону вул. ОСОБА_8 та в подальшому продали цей телефон громадянці ОСОБА_9 Після продажу мобільного телефону вони вдвох пішли до магазину „Адажио”, що знаходиться по вул. Охтирська м. Суми де вдвох випили ще пляшку горілки. В цей же день, через деякий час після того як продали мобільний телефон ОСОБА_1, ОСОБА_6 запропонував увірватись в квартиру ОСОБА_1, побити його, зв’язати  та заволодіти його майном, яке в подальшому продати. По дорозі вони зайшли до знайомого ОСОБА_6 та взяли скотч, де саме брали скотч точно не пам’ятає так як був в стані сильного алкогольного сп’яніння. Після цього вони прийшли на адресу м. Суми, вул. Охтирська, б. 15, кв. 53, де проживав ОСОБА_1, подзвонили в двері та потерпілий їм відкрив. Вони зайшли в квартиру та ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_1 в спину від чого останній впав на диван. Поки потерпілий підіймався він взяв дерев’яну ніжку з крісла а ОСОБА_6 взяв дерев’яний підлокітник з крісла. Коли ОСОБА_1 підійнявся він разом з ОСОБА_6 почали наносити удари потерпілому по голові та тулубу, від отриманих ударів ОСОБА_1 впав на диван та  можливо втратив свідомість. Він придержував ОСОБА_1 а ОСОБА_6 зв’язав його скотчем після чого вони накрили потерпілого покривалом, забрали з квартири телевізор та відеомагнітофон та залишили квартиру.         

Аналогічні пояснення ОСОБА_5 давав і будучи допитаним в якості підозрюваного (т.1 а.с. 156-157), під час очної ставки з потерпілим ОСОБА_1 (т.1 а.с. 161), під час очної ставки з іншим підозрюваним ОСОБА_6 (а.с. 164) та під час відтворення обстановки та обставин події (т.1 а.с. 166-170).

З протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_6 (т.1 а.с. 115) вбачається, що ОСОБА_6 повністю підтримав показання потерпілого ОСОБА_1 та пояснив, що вони з ОСОБА_5 шахрайським шляхом заволоділи телефоном потерпілого ОСОБА_1 та пізніше побили його, він особисто наніс близько 5 ударів дерев’яним підлокітником та один удар ногою, після цього зв’язали та забрали в нього телевізор та відеомагнітофон.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 пояснив, що не пам’ятає, чи давав такі пояснення під час очної ставки з потерпілим ОСОБА_1, такі пояснення ОСОБА_6 суд розцінює як спосіб ухилитися від кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2010 року до нього додому прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Через деякий час ОСОБА_10 попросив телефон щоб комусь передзвонити на що він дав йому свій телефон. Потім ОСОБА_5 вийшов на вулицю а за ним вийшов і ОСОБА_6 Він пізніше вийшов за ними і на вулиці спитав у ОСОБА_5 щоб той повернув йому телефон однак ОСОБА_5 сказав що йому ще потрібно зателефонувати а потім занесе йому телефон. Після цього він пішов а коли через деякий час повернувся то побачив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже не було. В цей же день після 23 год. коли він спав в себе вдома в двері подзвонили та він почув голоси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відчинив їм так як думав що вони принесли мобільний телефон. Вони разом пройшли в зал та хтось штовхнув його в спину від чого він впав на диван. Потім йому хтось наніс удари по голові від яких він втратив свідомість. Коли прийшов до свідомості то був зв’язаний та в квартирі були відсутні телевізор та відеомагнітофон.  Також пояснив що пройшов тривалий час, в нього трапляються провали в пам’яті та в разі розбіжності його показів даних в судовому засіданні з показами даними на досудовому слідстві слід вірити показам даним на досудовому слідстві.

З пояснень потерпілого ОСОБА_1, даних на досудовому слідстві (т.1 а.с.98-99, 100), які ОСОБА_1 підтримав в судовому засіданні, та оголошених в судовому засіданні вбачається, що 19.04.2010 року, в вечірній час, ОСОБА_5 попросив у ОСОБА_1 телефон щоб комусь передзвонити на що останній дав йому свій телефон „Самсунг С160”. Потім ОСОБА_5 вийшов на вулицю а за ним вийшов і ОСОБА_6 Пізніше за ними вийшов сам потерпілий і на вулиці спитав у ОСОБА_5 щоб той повернув йому телефон однак ОСОБА_5 сказав що йому ще потрібно зателефонувати. Після цього він пішов до сміттєвих баків а коли через деякий час повернувся то побачив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вже не було. В цей же день, близько 23 год. 20 хв. коли він спав в себе вдома в двері подзвонили та він почув голоси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відчинив їм так як думав що вони принесли мобільний телефон. Вони разом пройшли в зал та ОСОБА_6 штовхнув його в спину від чого він впав на диван. Після того як він піднявся ОСОБА_5 почав наносити йому удари дерев’яною ніжкою від крісла а ОСОБА_6 почав наносити удари дерев’яним підлокітником від крісла. Потім ОСОБА_5 став його придержувати а ОСОБА_6 зв’язав його скотчем. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 забрали з квартири телевізор та відеомагнітофон.

Пояснення ОСОБА_5, дані на досудовому слідстві в якості обвинуваченого та пояснення потерпілого ОСОБА_1, дані на досудовому слідстві, суд вважає необхідним покласти в основу вироку, оскільки вони узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі.  

З пояснень свідка ОСОБА_11, даних на досудовому слідстві (т.1 а.с. 93) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що 20.04.2010 року, приблизно в 01:00 год.  він проїзджав по вул. Охтирська в напрямку вул. Харківська та на зупинці громадського транспорту його зупинив невідомий йому чоловік та пропонував купити телевізор та відеомагнітофон за низькою ціною однак він відмовився, рядом із незнайомим чоловіком був і інший невідомий йому чоловік.

З пояснень свідка ОСОБА_9, даних на досудовому слідстві (т.1 а.с. 94) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що 19.04.2010 року в вечірній час вона у свого знайомого на ім’я ОСОБА_9 придбала телефон „Самсунг С160” за 100 грн. який в подальшому продала невідомій особі. Також разом з ОСОБА_9 був його товариш якого вона не знає.

З висновку товарознавчої експертизи від 25.05.2010 року № 973 (т.1 а.с.33) вбачається, що вартість телевізора та відеоплеєра на час вчинення злочину могла становити 1014 грн.

З висновку товарознавчої експертизи від 17.06.2010 року № 1120 (т.1 а.с.40-41) вбачається, що вартість телефону „Самсунг С160” на час вчинення злочину могла становити 1014 грн.

З висновку судово-медичної експертизи № 648 (т.1 а.с. 49) вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в правій тім’яній області та гематоми на тильній поверхні лівої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та у вигляді рани на лівій тім’яній області, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження що потягли короткочасний розлад здоров’я.

З висновку судово-медичної експертизи № 887 (т.1 а.с. 61) вбачається, що характер та локалізація тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_1 відповідає механізму їх утворення продемонстрованому в ході відтворення обстановки та обставин події від 21.04.2010 року ОСОБА_12

          Що стосується пояснень ОСОБА_5  щодо застосування до нього незаконних методів досудового слідства з боку слідчого СВ Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, то суд вважає їх безпідставними оскільки зазначені обставини були предметом перевірки прокуратурою Зарічного району м. Суми, за наслідками якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.12.2010 року (т.2 а.с. 191).

          Також вина підсудних підтверджується дослідженими в судовому засіданні  протоколом огляду місця події (т.1 а.с.17-21), протоколами огляду предметів (т.1 а.с. 22, 26), висновком імунологічної експертизи (т.1 а.с. 77-81), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_6 (т.1 а.с. 117-122), протоколом пред’явлення особи для впізнання (т.1 а.с. 159).

До пояснень підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, даних в судовому засіданні, суд відноситься критично оскільки вони суперечать іншим доказам по справі, дослідженим в судовому засіданні, зокрема поясненням потерпілого та вважає їх наміром ухилитись від кримінальної відповідальності.  

          Таким чином, суд вважає, що вина  ОСОБА_5 та ОСОБА_6  доведена в повному обсязі та дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 187 ч. 3  КК України, оскільки він, будучи особою яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групи осіб з проникненням у житло здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи яка зазнала нападу та за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він діючи за попередньою змовою групи осіб, повторно,  шляхом обману заволодів чужим майном; дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст. 187 ч. 3  КК України, оскільки він за попередньою змовою групи осіб з проникненням у житло здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи яка зазнала нападу та за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він діючи за попередньою змовою групи осіб,  шляхом обману заволодів чужим майном.

          При призначенні підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, дані про їх особи, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Так, за місцем проживання ОСОБА_5  характеризується негативно (т.1 а.с. 193, 230).  Підсудний ОСОБА_6 за місцем проживання також  характеризується негативно (т.1 а.с. 144).

          Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд вважає відшкодування завданих збитків потерпілому (т. 2 а.с. 127).

          Обставиною, що обтяжує покарання  ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Керуючись викладеним суд вважає необхідним призначити підсудним покарання у вигляді позбавлення волі так як це покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення.

          Питання про речові докази та судові витрати суд вважає за необхідне вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 81 та 93 КПК України.

          Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 3 та 190 ч.2  КК України та призначити йому покарання:

-          за ст. 187 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна;

-          за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_5 за цим вироком у вигляді  позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

До покарання, призначеного за цим вироком, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) місяць за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 17.07.2008 року і остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 7 (сім) місяців з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити взяття під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 21 квітня 2010 року.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч. 3 та 190 ч.2  КК України та призначити йому покарання:

-          за ст. 187 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком 7 (сім) років 3 (три) місяці з конфіскацією майна;

-          за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_6 за цим вироком у вигляді  позбавлення волі строком 7 (сім) років 3 (три) місяці  з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити взяття під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 21 квітня 2010 року.

          Речові докази після вступу вироку в законну силу, а саме телевізор та відеоплеєр (а.с. 27-28) – залишити у розпорядженні власника ОСОБА_1

Стягнути з  засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дольовому порядку на  користь  держави судові витрати  за  проведення  експертиз, а саме з ОСОБА_5. -  107,94 грн., з ОСОБА_6  – 107,94 грн. (т. 1 а.с. 32, 39).

          На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми.

СУДДЯ                                                   ЯНГОЛЬ Є.В.